В сесійній залі зібралися ті, які ходять під тринадцятьма статтями Кримінального Кодексу

SambirWZ
77

В сесійній залі зібралися ті, які ходять під тринадцятьма статтями Кримінального Кодексу

В самбірський «білий дім» приїжджав керівник НАБУ, який опікується Львівщиною, Тарас Лопушанський. Мав зустріч з чиновниками, депутатами, сільськими головами. Як і годиться, поважного гостя представив хранитель “цноти” владного життя Самбірщини, голова РДА Микола Фрей.

У президії зібрання був і наш прокурор Василь Кольченко і його присутність мала свідчити про добру співпрацю НАБУ та підлеглих Юрія Луценка. Але не виступав…

Нас вабило не стільки те, про що буде говорити гість, скільки те, про що будуть у нього питати. У першій половині Тарас Васильович в деталях розповів про свою службу, якій невдовзі виповниться 2 роки. Загалом в Україні 700 антикорупційників, є ще вакансії. Середній вік – 28-30 років. Молоді люди сповна віддають себе справі. Охочих працювати там виявилося тисячі, але далеко не усі пройшли серйозний відбір. За увесь час до них надійшло більше 20 тисяч звернень і це показник довіри, але, на жаль, НАБУ «опікується» лише 13 статтями Кримінального Кодексу, які власне стосуються корупції. Далі пішов оптимізм. Працівники Служби розслідують справ на 87 мільярдів гривень, ймовірно, вкрадених. І це, наголосив пан Лопушанський, після Майдану і у часі, коли триває війна. Зараз у провадженні близько 400 кримінальних справ, 131 обвинувальний акт скерували до суду, 237 особам вручили підозри про вчинення злочинів, а от вироків напрочуд мало. Проблема у тому, що наші суди не поспішають братися за ці справи. Деякі не розглядають протягом 15 місяців. Тарас Лопушанський зазначив, що хтось свідомо гальмує створення антикорупційних судів. Здається, це найцікавіше, що ми почули від поважного візитера.

Тепер про те, що найбільше цікавило: про що питатиме чиновницький народ Самбірщини? Народ промовчав. І тоді до мене дійшло: що ж насправді можуть питати у головного антикорупційника області люди, які можуть «ходити» під тринадцятьма статтями Кримінального Кодексу.

Але мусимо визнати, що й корупція у нас, на низах, якась дуже смішна. Чоловік, який ненароком переміг на виборах, необачно проголосував за клапоть землі для рідного брата і бац – корупція! На штраф у 3400 гривень вся родина збирала гроші. Або таке: продав обраний своїм виборцям (комунальному підприємству) сміттєзбірну машину і забув вчасно замельдувати оборудку в декларації: бабах – і мільйонер став корупціонером. Штраф заплатив сам, бо не пасувало з виборців збирати. Ось така у нас корупція, але яка вже є… Як кажуть, чим багаті…

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар