Все так просто: аби Вероніка, Вікторія і всі діти у Волі Блажівській були щасливими

SambirWZ
88

Все так просто: аби Вероніка, Вікторія і всі діти у Волі Блажівській були щасливими

На Покрови було дуже багато святкових заходів і запрошень, але я обрав маленьку Волю Блажівську – випадково дізнався, що там освячуватимуть фігуру Богородиці під гарним накриттям. І зробила це своїм немалим коштом молода сім’я Ольги та Михайла Грабовських. У нас інколи буває так, що хтось із багачів дасть сотку на церкву і кінчиться цим на значно «більшу суму», хтось дасть багато, як відчіпне, але одразу про це забуває, а хтось просто так, давши собі завіт, і не прагне розголосу…

В иглянуло тепле осіннє сонце і невеличкий гурт парафіян отця Романа вийшов на подвір’я церковці освятити капличку. Людей, щоправда, було небагато, але у священика своє тлумачення: хтось на Покрови поїхав до родичів у інші села, хтось на гриби пішов, а решта поїхала на заробітки. Ще перед тим він зізнався у церкві, що допитував у Грабовських, скільки грошей затратили на таку будову, але не зізналися, мовляв, коли це офіра Господові, то не треба сумами «розмахуватися». Від такої щирості, кажуть парафіяни, у священика аж голос забринів і сльози на очі навернулися. Треба сказати, у 2009 році Воля Блажівська пережила великий стрес: одного літнього дня згоріла їхня старовинна церковця. Чи хто навмисне підпалив, чи просто з необережності, але від усього, що нам прадіди звели, зосталася хіба стара дзвіниця і фундамент…

У селі натішитися не можуть своїм священиком, бо той зумів трохи більше, ніж за рік, згуртувати громаду, піднапрягти розмаїтих начальників і звести нову церкву. За усіма нормами, головешки з пожежі не можна ніде розкидувати, їх треба заховати на тому ж подвір’ї. Викопали велику яму і там усе склали, зрівняли з землею. Коли ж сім’я Грабовських вирішила зробити щось для церкви, то отець Роман порадив на цьому місці звести капличку. Від задуму до втілення минуло три роки, бо не завжди вистачало і сил, і грошей, але ж зробили. Пані Ольга розповіла, що їм у житті довелося пережити дві страшні втрати – поховати двох своїх малесеньких дітей – так сталося, але щоб здоровенькими росли ще дві донечки Вікторія і Вероніка, батьки і склали свою офіру… А правда, це благородно? Ці щирість і простота вражають до сліз…

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар