Всі інші – негідники та злодії

Перед святами задумала піти у перукарню – навести порядок на голові. Мушу сказати, що я не з тих модниць у свої сорок, щоб мати власного модельєра, тому йду до тих майстринь, які вільні.

В мостилася у крісло і зав’язалася розмова – про щось же треба балакати. Якщо раніше жінки собі пліткували на свої бабські теми, то нині інше – як вижити? За увесь час, поки мене підстригали, встигли обговорити подорожчання продуктів – пішла в крамничку, витратила 200 гривень і нічого не купила. Автотранспорт – доїзд до Самбора на роботу стає проблематичним і невигідним, бо годі заробити на маршрутку. Дісталося Гройсману, бо той обіцяв, що не бачить причин піднімати вартість газу у 2018-му, а вже оголосили, що з 1 квітня чекайте «надбавку». Потім пішли на медицину і кожна з нас мала що пригадати, бо лікування не дешеве, а медикаменти ростуть у ціні. Дісталося американцям, які не пильнують свій долар в нашій Україні і він нині дорожчий у нас, ніж у них. Порошенкові перепало за те, що люди, не маючи місця праці, масово виїжджають за кордон і через рік-два доведеться закривати перукарні, бо не буде кого стригти. А під кінець згадали своїх батьків-пенсіонерів, бо якби не їхні бодай мізерні пенсії, то не знати, як дітям жилося б. Коли я розраховувалася, то майстриня оголосила, що вартість послуг зросла на 30 гривень… І пояснила – все подорожчало. Справді, життя стало дорожчим, але навіщо тоді ми 45 хвилин говорили про дорожнечу в торгівлі, на транспорті, про Гройсмана і Порошенка, заробітчан і пенсіонерів? Нарікаємо на їхні діяння і так само робимо… Виходить, підняття вартості послуг перукаря у даній ситуації – це нормально та правильно, все інше – злодії або негідники…

З цієї оповідки я не роблю ніяких висновків, просто так розповіла, для роздумів…

Мар’яна ШЕВЦІВ.

м. Самбір.