В час пандемії найбільше бракує… розуму
Не можна твердити, що люди не дотримуються умов карантину. Переляк робить своє, кожен боїться незрозумілої смерті та розпочинає і закінчує день зі зведень: скільки підозрюваних, скільки уже вхопило вірус і скільки смертей. За нагоди – чергові рекомендації порадників. Причому, зверніть увагу, різні лікарі по різному радять – ніби їх різні професори в університетах вчили. І різні фейки по різному лякають і без того переляканих. І що найбільш парадоксально: інколи цифри зведень про хворих абсолютно різні…
ОТ ЗВИЧАЙНИЙ приклад: сам читав, що не варто увесь час сидіти в чотирьох стінах з зачиненими вікнами – аби вірус не залетів, а треба час од часу влаштовувати собі прогулянки в парки чи ліси і бажано подалі від інших людей. Прийнято! Не минає кількох днів як з’являється заборона на вилазки в ліси-парки, а від знимок пікніків народ в шоці. І де правда? Прем’єр Шмигаль каже, що такого затяжного лінивства Україна не витримає економічно і тому треба відновлювати роботу підприємств, але зважати на статистику захворювань. То працювати, чи сидіти вдома і чекати економічно-соціального колапсу і голодних буднів? Ви б, панове урядники, якось визначилися…
І поруч з тим, з понеділка Україна почала жити за ще новішими правилами карантину. Забороняється рухатися групами більше, ніж дві особи, гуляти у парках та ходити у громадських місцях без маски. Ну, до такого атрибуту як маски ми звикли. Де їх люди беруть в умовах суцільного дефіциту, поняття не маю. Аптеки ними не торгують, але урядовці кажуть, що торговельні заклади, якщо покупець без маски, мають його «вдягнути». Знову ж таки, де набрати стільки масок? За чий рахунок вони мають бути? Як довго одну маску можна тримати на одному і тому ж роті? Одні лікарі кажуть, що маску не треба носити тим, хто не хворіє, інші запевняють, що маска мусить бути… Кому вірити? Якщо маски на писку у когось нема, може бути штраф – 17 тисяч гривень. Чому 17 тисяч? А не 16999 гривень? І де бідака має взяти гроші на покарання, якщо не має їх на маску?
Забороняється перебувати на вулиці без документів, перебувати в громадських місцях дітям до 14 років без супроводу батьків. Навіщо потрібен документ? Аби пересвідчитися, що людина має більше шістдесяти і перебуває у статусі потенційного покійника, або платника штрафу? А якщо раптом без документа, тоді що? А якщо йдуть батьки і супроводжують дитину до 14 років, то як з ними бути? «Залишати» когось батьківства чи відбирати дитину? Уряд дозволив відкрити кредитні спілки та ломбарди. Як ви думаєте, навіщо? Та для того, аби йшли брати позички і не вмерти з голоду. Це нормальний хід? І ще люди не розуміють, як бути з весіллям, наміченим на середину травня, бо зал замовлений, завдаток внесений, основні продукти закуплені. Як бути з кредитами, які важко повертати, бо люди не працюють? Як готуватися дітям до ЗНО, якщо школи зачинені, а перелякані репетитори не приймають? Як добратися у Львів, щоб продовжити групу інвалідності? Що робити, коли вдома закінчуються запаси грошей і ті продукти, які припасли на початках пандемії? Як реагувати на обіцяні штрафи за відсутність масок на обличчі, якщо вільні юристи кажуть, що статті Конституції про вільне пересування громадян не відмінені? Як втримувати вдома дітей, коли їм уже і комп’ютери набридли, і вчитися дистанційно не хочуть, бо що то за наука? Це ті питання, на які, чесно кажучи, відповіді ніхто й не пробує давати.
Знаєте, попри усю сучасну паніку, чогось у нас надто багато нерозберихи та невігластва. Починає набридати… У соціальних мережах хтось запустив опитування: «Чого вам бракує у час карантину?» Дуже хотілося відповісти: «Розуму».
Роман ІВАНЧУК.