Вчителям радять жити без зарплат до кінця року – як колись у дев’яностих…
Поки Олександр Ганущин звітував про діяльність облради у 2018 році, за зачиненими дверима у сусідньому кабінеті обговорювали питання заборгованості із зарплати вчителям Дрогобича, Борислава і Самбора. У жовтні освітяни цих міст залишились без зарплати. Не отримають зароблених грошей, схоже, і в листопаді. Представники освітянських профспілок прийшли на засідання постійної комісії з питань освіти і науки з надією отримати конкретику. Але відповідь чиновників не задовольнила.
“НАМ знову сказали чекати. Цього разу – 2 тижні. За цей час мають визначитись джерела зарплатних виплат – з державного, обласного чи міських бюджетів. Наразі чекають відповіді з Києва. Але чіткого плану від чиновників ми так і не почули: якщо у столиці скажуть «ні», то які крихти ухвалюватиме обласна влада? У Самборі на виплату зарплат вчителям бракує понад 10 мільйонів гривень, у Дрогобичі – 24 мільйони», – розповівголова міської освітянської профспілки Самбора, вчитель математики Ігор Демковський.
Представники профспілок запевняють: терпець освітянам уривається – вчителі готові до протестних акцій. «Люди працюють без копійки вже півтора місяця. Не буде грошей і у найближчі два тижні, а це вже 2-місячна заборгованість. У багатьох сім’ях – двоє вчителів. Як їм оплачувати комунальні послуги? Поки ми не зриваємо навчального процесу, бо наше завдання – вчити дітей. Але завдання держави – вчасно виплачувати зарплату», – обурювався Ігор Демковський. За словами начальника управління фінансів гуманітарної сфери ЛОДА Світлани Наконечної, є декілька виходів з кризової ситуації: «Ми неодноразово звертались до Міністерства освіти і науки та Міністерства фінансів, аби наблизити грудневе призначення на листопад і таким чином частково погасити борги. Отримали негативну відповідь. Інший варіант: Олег Синютка перебуває в Києві і матиме розмову з керівниками згаданих міністерств. Ми сподіваємося на збільшення фінансового ресурсу з держбюджету. У нас є джерела, які передбачені нашій області. Це те, що ми зекономили на іншій загальнодержавній програмі, озвучувати яку поки не буду. Ми просимо, щоб нам виділили цей ресурс на погашення зарплат». Третій варіант виплати заробітної плати освітянам – перерозподіл коштів освітньої субвенції між територіями, тобто покрити дефіцит за рахунок районів, у яких є надлишок коштів освітньої субвенції. В тому числі, за рахунок зменшення обласного бюджету, у якому також є невеликий надлишок освітньої субвенції. Чиновниця запевняє, що вчителі отримають заборговані кошти до кінця року.
Цю публікацію ми підготували за матеріалами «Львівської газети», та водночас поцікавилися ситуацією у кількох знайомих педагогів. Обуренню не було меж, бо останній раз бачили зарплату за вересень. Люди не знають, як далі жити, тим паче, в осінньо-зимовий період росте вартість комунальних послуг, і як їх платити? Твердили, що така ж ситуація з виплатою грошей була щороку, але кожного разу мери шукали грошей чи то в області, чи то у місцевому бюджеті. У нинішній ратуші, схоже, цим не дуже переймаються і «тішать» педагогів тим, що готові разом з ними їхати на Львів чи на Київ…
Зважаючи на неординарну ситуацію, голова депутатської комісії з питань освіти Любов Мосійчукпередала на сесії настрої своїх колег – далі терпіти годі. Але сказати, що ми почули щось новіше від міського голови Юрія Гамара, його профільного заступника Святослава Ухача та керівниці освіти Ганни Пилипчик, не можемо. Пані Ганна, зокрема, запевнила, що гроші до кінця року будуть, але коли – невідомо. Говорила про допущені помилки під час формування бюджету, які вилилися у 12 мільйонів гривень. Додалося і те, що не були враховані витрати на поділ класів, нові типи закладів, індивідуальні навчання. Подякувала, що педагоги терплять незручності і вселила надії на те, що Львівська ОДА перерозподілить гроші освітянської субвенції, тобто, відбере від тих, у кого гривень забагато. Вкотре нам Львів дорікає тим, що у нас занадто громіздка освітянська мережа. Святослав Ухач зауважив, що місцеві педагоги апелюють зі своїм безгрошів’ям до Києва, а столиця хоче, аби ми ці гроші у себе вишукували. Хто кого переважить, наразі сказати непросто. А Юрій Гамар, коли дійшла до нього черга, зауважив, що освіту має фінансувати держава, однак укотре перекидує ношу на місцеві бюджети.
Якщо педагоги у нашій публікації знайшли щось оптимістичне для себе, то ми дуже раді.
Роман ІВАНЧУК.