Війни пасажирів та водіїв продовжуються
Уже не раз ми писали про негативне ставлення водіїв “маршруток” до пасажирів. Нещодавно до нас зателефонувала жителька села Стрілки пані Анастасія і розповіла історію, що почалася у неї 24 серпня та мала продовження. Жінка, як завжди, їхала своїм звичним маршрутом, от і цього разу сіла в автобус за напрямком Самбір-Тур’є.
Поки в салоні всідалися пасажири, туди зайшов водій з цигаркою і горнятком кави. Пані Анастасія зробила йому зауваження, мовляв не слід палити в автобусі, бо тут сидять люди. Відразу отримала від водія категоричну відповідь у грубій формі: це його авто, він хазяїн і буде в ньому робити все, що заманеться. Звичайно, частина пасажирів також висловила невдоволення поведінкою хазяїна, інші мовчки спостерігали за сценою, тихо стояла і вагітна жінка (чомусь ніхто їй не поступився місцем), якій, напевно, найбі–льше дошкуляв цигарковий дим.
Коли маршрутка “набилася” людьми, шофер почав збирати гроші. Пані Анастасія показала пенсійне посвідчення, на яке водій відреагував з обуренням, мовляв, пільги відмінені і якщо ще раз побачить її на зупинці, то в маршрутку не пустить.
За іронією долі, 31 серпня наша героїня знову мала “щастя” потрапити у той же автобус. Водій, звісно ж, її упізнав і з криком почав вимагати гроші. Жінка йому відмовила, демонструючи папір з роз‘ясненням про пільги від голови Старосамбірської РДА. Але консенсусу досягти не вдалося і хазяїн почав виганяти пасажирку. Люди заступилися за неї, а два чоловіки порадили звернутися зі скаргою у міліцію, і навіть обіцяли бути свідками.
А ще перед цією історією, 14 серпня, коли їхала в маршрутці “Старий Самбір – Стрільбичі – Стара Сіль – Стара Ропа“, пані Анастасія поцікавилася вже у іншого водія, чи можна зупинитися біля фірми, яка виготовляє пам‘ятники, на що отримала відповідь: зупинка є, але лише за додаткову плату. Настала словесна перепалка, після якої жінка звернулася зі скаргою до керівника підприємства. Їй відповіли, що на цьому місці зупинки нема, а звільнити чи покарати водія вони не можуть, бо то його власне авто і заміни йому нема.
Було б добре, якби керівники фірм-автоперевізників, коли беруть на роботу водіїв, звертали увагу не тільки на їхню професійність у керуванні транспортом, а й на вміння культурно спілкуватися з людьми, бути комунікабельними. Багатьом зараз важко, багато хто на нервах їздить, але найперше і за будь-яких обставин потрібно залишатися людьми.
Юрій Барна.