Головою районної ради Самбірщина обрала Віталія Кімака

SambirWZ
1

Головою районної ради Самбірщина обрала Віталія Кімака

Найпершою ризикнула провести установчу сесію щойно обрана Самбірська районна рада. Хоча слово «ризик» тут не зовсім доречне, бо і ризиків не було. У попередньому номері «Високозамківської Самбірщини» ми проаналізували ситуацію і результат вгадали, як мовиться, один до одного.

ПАРТІЯ «Солідарність» набрала найбільшу кількість місць у районному «парламенті». Додалися депутати «Свободи», з якими раніше були відповідні домовленості, представники інших дружніх фракцій, а тому претендент на посаду очільника «білого дому» був відомим заздалегідь – тут навіть не треба було вмикати аналітичний розум, аби вирахувати, що перший номер «Солідарності» – заступник голови райради Віталій Кімак і здобуде першість у виборчих перегонах на посаду голови ради.

Розпочиналося все напрочуд офіційно – голова територіальної комісії Мирослава Кунцьо оголосила імена всіх обраних. Неофіційний і нештатний момент вніс невгамовний Володимир Ковалів, який після прізвища «Ігор Бобровський» вигукнув «Ганьба». Річ у тому, що Ігор Мирославович став депутатом від партії «Наш край», яку асоціюють з Партією регіонів. Перед присягою Володимир Іванович виголосив те, що мав виголосити, або те, що думала половина сесійної зали. Мовляв, Україна поховала Небесну Сотню, тисячі бійців АТО, а тому на руках регіоналів – чи колишніх чи сьогоднішніх, у більшій чи меншій мірі є кров Героїв. Тому сидіти в залі з людьми від «Нашого краю» пану Коваліву некомфортно… Усі політичні протистояння того дня закінчилися, але не виключено, що виникатимуть у майбутньому, бо хтось же і ворогом має бути…

Потім священики поблагословили новий депутатський корпус, а отець Добрянський наголосив на тому, що добробут людей залежить не тільки від тих владоможців, що у Києві, а й від тих, хто на місцях. Просто одні творять великі злочини, а інші – менші… Прийнявши клятву, наголосив отець Богдан, депутати поклялися перед Богом. Після того обранці вшанували сучасних Героїв України, згадавши усіх поіменно, а школярі у вишиванках з актової зали «білого дому» розвезли живі квіти на  могили земляків у Рудках, Воютичах, Сусолові, Чукві та Самборі.

Висунення кандидатур на посаду голови ради було прогнозованим. Запропонували Віталія Кімака і він у бюлетені для голосування був самотнім. У програмному виступі Віталія Володимировича домінували перспективи спільної праці, необхідність забути про партійні прапори, бо радив підкорюватися лише «партії своїх виборців». Є багато напрацювань. Окремі рішення, як от підготовку пропозицій на гроші з державного бюджету, треба приймати негайно. Нагадав про добру співпрацю з виконавчою гілкою районної влади (Олег Домчак) та Верховною Радою (Ярослав Дубневич). А ще зазначив, що нинішні депутати зуміли витіснити стару гвардію, яка гальмувала багато процесів, або не гальмувала і не працювала. Хоча найбільше, як нам видається, Віталій Кімак працюватиме над тим, аби повернути дещо підупалий авторитет районної ради загалом і кожного депутата зокрема. Запитань до пана Віталія не було. І тільки після кількох закликів з президії хоч щось запитати, врятували ситуацію Юрій Василенко і Володимир Ковалів. Надали районні обранці слово новообраному міському голові Юрію Гамару на предмет співпраці міста та району, бо є немало спільних проблем. Юрій Петрович дав зрозуміти, що дві сусідні влади приречені на співпрацю.

Голосування за голову ради було безсенсаційним. З 36 новообраних 33 віддали свої голоси Віталію Кімаку. Своїм заступником, як ми й прогнозували, пан Кімак назвав попереднього голову ради Андрія Бобака. За Андрія Івановича проголосувало трохи менше депутатів і різницю у голосах він пояснив тим, що не зумів з усіма зустрітися перед сесією. Потім обранці мирно сформували комісії, обрали президію ради, поприсвоювали службовцям усі необхідні ранги і усі гуртом роз’їхалися пити каву.

Тепер те, про що на сесії не говорили. “Архіваріус” районної ради Михайло Павлючик надав деяку статистику. Найбільше голосів виборців – 961, здобув депутат Богдан Марчук, далі – Микола Фрей – 732, Іван Романяк – 569, Валерій Трач – 484, Богдан Сенейко – 402. Найменше взяв Володимир Ціхоцький – 54 голоси, але йому, представнику «Нашого краю», цього цілком вистачило, щоб стати обранцем на рівні з тими, про кого сказали вище. У цій партії, до слова, відбулися певні зміни. Замість занонсованого раніше Володимира Загвойського у сесійній залі засідатиме Софія Паращук. Пан Володимир одночасно балотувався і до сільської ради Кульчиць, але  обрав сільську, віддавши свій стілець у “білому домі” пані Софії.

Ми попереджували у попередньому номері газети, що з прізвищами нових депутатів можемо помилятися, або не всіх згадаємо – доволі складно було знайти офіційні результати виборів. Так ось, зі Старого Самбора зателефонували і повідомили, що склад фракції партії «Народний контроль» у районній раді не зовсім такий, як ми надрукували. Депутатами від цієї політичної сили стали Іван Пикус, Іван Габак та Віталій Панько. Помилилися минулого разу і з прізвищем депутата Самбірської райради Євгена Ковталіва, назвавши його Ковалівим. Ну, за п’ять попередніх років ми вже так звикли до відразу двох Ковалівих, що один раз з новим Ковталівим могли помилитися.

 

Роман ПОГОНИЧ

Вас це може зацікавити

Залишити комментар