Головою районної ради Самбірщина обрала Віталія Кімака

SambirWZ
15

Головою районної ради Самбірщина обрала Віталія Кімака

Найпершою ризикнула провести установчу сесію щойно обрана Самбірська районна рада. Хоча слово «ризик» тут не зовсім доречне, бо і ризиків не було. У попередньому номері «Високозамківської Самбірщини» ми проаналізували ситуацію і результат вгадали, як мовиться, один до одного.

ПАРТІЯ «Солідарність» набрала найбільшу кількість місць у районному «парламенті». Додалися депутати «Свободи», з якими раніше були відповідні домовленості, представники інших дружніх фракцій, а тому претендент на посаду очільника «білого дому» був відомим заздалегідь – тут навіть не треба було вмикати аналітичний розум, аби вирахувати, що перший номер «Солідарності» – заступник голови райради Віталій Кімак і здобуде першість у виборчих перегонах на посаду голови ради.

Розпочиналося все напрочуд офіційно – голова територіальної комісії Мирослава Кунцьо оголосила імена всіх обраних. Неофіційний і нештатний момент вніс невгамовний Володимир Ковалів, який після прізвища «Ігор Бобровський» вигукнув «Ганьба». Річ у тому, що Ігор Мирославович став депутатом від партії «Наш край», яку асоціюють з Партією регіонів. Перед присягою Володимир Іванович виголосив те, що мав виголосити, або те, що думала половина сесійної зали. Мовляв, Україна поховала Небесну Сотню, тисячі бійців АТО, а тому на руках регіоналів – чи колишніх чи сьогоднішніх, у більшій чи меншій мірі є кров Героїв. Тому сидіти в залі з людьми від «Нашого краю» пану Коваліву некомфортно… Усі політичні протистояння того дня закінчилися, але не виключено, що виникатимуть у майбутньому, бо хтось же і ворогом має бути…

Потім священики поблагословили новий депутатський корпус, а отець Добрянський наголосив на тому, що добробут людей залежить не тільки від тих владоможців, що у Києві, а й від тих, хто на місцях. Просто одні творять великі злочини, а інші – менші… Прийнявши клятву, наголосив отець Богдан, депутати поклялися перед Богом. Після того обранці вшанували сучасних Героїв України, згадавши усіх поіменно, а школярі у вишиванках з актової зали «білого дому» розвезли живі квіти на  могили земляків у Рудках, Воютичах, Сусолові, Чукві та Самборі.

Висунення кандидатур на посаду голови ради було прогнозованим. Запропонували Віталія Кімака і він у бюлетені для голосування був самотнім. У програмному виступі Віталія Володимировича домінували перспективи спільної праці, необхідність забути про партійні прапори, бо радив підкорюватися лише «партії своїх виборців». Є багато напрацювань. Окремі рішення, як от підготовку пропозицій на гроші з державного бюджету, треба приймати негайно. Нагадав про добру співпрацю з виконавчою гілкою районної влади (Олег Домчак) та Верховною Радою (Ярослав Дубневич). А ще зазначив, що нинішні депутати зуміли витіснити стару гвардію, яка гальмувала багато процесів, або не гальмувала і не працювала. Хоча найбільше, як нам видається, Віталій Кімак працюватиме над тим, аби повернути дещо підупалий авторитет районної ради загалом і кожного депутата зокрема. Запитань до пана Віталія не було. І тільки після кількох закликів з президії хоч щось запитати, врятували ситуацію Юрій Василенко і Володимир Ковалів. Надали районні обранці слово новообраному міському голові Юрію Гамару на предмет співпраці міста та району, бо є немало спільних проблем. Юрій Петрович дав зрозуміти, що дві сусідні влади приречені на співпрацю.

Голосування за голову ради було безсенсаційним. З 36 новообраних 33 віддали свої голоси Віталію Кімаку. Своїм заступником, як ми й прогнозували, пан Кімак назвав попереднього голову ради Андрія Бобака. За Андрія Івановича проголосувало трохи менше депутатів і різницю у голосах він пояснив тим, що не зумів з усіма зустрітися перед сесією. Потім обранці мирно сформували комісії, обрали президію ради, поприсвоювали службовцям усі необхідні ранги і усі гуртом роз’їхалися пити каву.

Тепер те, про що на сесії не говорили. “Архіваріус” районної ради Михайло Павлючик надав деяку статистику. Найбільше голосів виборців – 961, здобув депутат Богдан Марчук, далі – Микола Фрей – 732, Іван Романяк – 569, Валерій Трач – 484, Богдан Сенейко – 402. Найменше взяв Володимир Ціхоцький – 54 голоси, але йому, представнику «Нашого краю», цього цілком вистачило, щоб стати обранцем на рівні з тими, про кого сказали вище. У цій партії, до слова, відбулися певні зміни. Замість занонсованого раніше Володимира Загвойського у сесійній залі засідатиме Софія Паращук. Пан Володимир одночасно балотувався і до сільської ради Кульчиць, але  обрав сільську, віддавши свій стілець у “білому домі” пані Софії.

Ми попереджували у попередньому номері газети, що з прізвищами нових депутатів можемо помилятися, або не всіх згадаємо – доволі складно було знайти офіційні результати виборів. Так ось, зі Старого Самбора зателефонували і повідомили, що склад фракції партії «Народний контроль» у районній раді не зовсім такий, як ми надрукували. Депутатами від цієї політичної сили стали Іван Пикус, Іван Габак та Віталій Панько. Помилилися минулого разу і з прізвищем депутата Самбірської райради Євгена Ковталіва, назвавши його Ковалівим. Ну, за п’ять попередніх років ми вже так звикли до відразу двох Ковалівих, що один раз з новим Ковталівим могли помилитися.

 

Роман ПОГОНИЧ

Вас це може зацікавити

Залишити комментар