Де голова Жиліна?

Наша газета підняла цю тему кілька тижнів тому. Наприкінці вулиці Купилевої у Самборі стояв пам’ятник Жиліну. Стояв так довго, що у нього відвалилася голова.

Чутки про те, що її хтось навмисне звалив, не підтвердили в поліції, а отже, єдино правильною залишається версія про те, що сам час знищив пам‘ятник. Торкнулися цього питання і депутати, коли зібралися на сесію міськради, зокрема Любов Мосійчук риторично запитувала, що робити далі. Якоїсь конкретної відповіді від міського голови Юрія Гамара не почули. Почули, що цю голову хтось десь начебто зберігає. Але хто, де і навіщо – невідомо. Зрештою, як і невідомо, чи будуть пам‘ятник перевозити на цвинтар, чи будуть доштуковувати ту чи іншу голову, щоб залишити монумент на старому місці. Наразі Жилін як стояв без голови, так і стоїть. Нам повідомили, що уже приїжджали якісь телевізійники, отож, де той сюжет вигулькне, поняття не маємо.

Минулого тижня нам зателефонував чоловік, який, як нам здається, чи не першим забив тривогу з приводу пам‘ятника, який власне і приходив з цією темою до депутата міськради Любові Мосійчук. Він не хотів нам представитися, мовляв, “неважливо моє прізвище“. Та, зрештою, і нам не стільки важливо прізвище, скільки сказане. На думку чоловіка, є багато самбірян (він опитував), які хочуть, щоб Жиліна відновили на цьому ж місці… Пам’ятником опікуються воїни–афганці і їм, зі слів співрозмовника, не байдужою є ця та тема. Коли ми перепитали, хто і яким коштом має відновлювати голову Жиліну, чоловік сказав, що цей обов‘язок має взяти на себе міський голова. Сказав, щоправда, трохи інакше, це ми уже перевели на людську мову…

Що ж, і така точку зору має право на життя.

Роман ІВАНЧУК.