Депутатам-прогульникам не ремонтують їхні вулиці. Це політичний шантаж чи спонукання до активності?

SambirWZ
221

Депутатам-прогульникам не ремонтують їхні вулиці. Це політичний шантаж чи спонукання до активності?

А втім, чи не найбільше невдоволені ратушею ті, які самі ж привели у ратушу Юрія Гамара…

Ремонти вулиць Самбора – це дуже дратівливе питання, ба більше, почасти політичне… На сесії міськради затверджували відповідну програму, під яку будуть виділяти мільйони гривень. А ще звернуться у Львівську ОДА, аби і вона вділила щось як співфінансування.

Ми навмисне не вказуємо суми, виділені на ремонти поточні чи капітальні, бо наразі вони віртуальні, вони ще не зароблені. Більше того, підготували депутатам величезний перелік вулиць з іменами достойних людей, але ми перелік теж оминаємо, бо далеко невідомо, чи ці шляхи побачать ремонтників. Одного року такий перелік ми видрукували – люди потім ходили з вирізкою газети до нас і питали, де їхнє дорожнє свято? Аби остаточно переконати вас у тому, що маємо рацію, скажемо таке: доповідачі з дорожнього питання, розповівши про боротьбу з ямами, наприкінці видали правдиву фразу: ремонт буде проводитися по мірі надходження коштів у бюджет. Тобто, коли та «міра» настане, ніхто не знає. Автор цих рядків, наприклад, щороку пишається тим, що в перелік вносять вулицю Дорошенка, якою він ходить до роботи. Перелік є, а ремонту нема…

Але… Без «але» в Самборі мало що відбувається, а тому говоримо далі про політичну складову дорожньої теми. У нас так складається, причому лише за цієї каденції, що ті вулиці, депутати з яких не ходять на сесії, не ремонтують, або ремонтують в останню чергу. Чи це правильно? Мабуть, ні, бо чому чиєсь прогульництво має гаратати бездоріжжям по виборцях, які може й не знають, хто їхній депутат. З боку ратуші це виглядає як помста, шантаж або спонукання до активності в раді. Це з одного боку. А з другого – якщо обранець ігнорує сесіями, але хоче, щоб його виборцям було добре і за його вулиці голосували, то це також не конче правильно. По секрету вам скажемо таке: за одне з дорожно-комунальних питань один поважний ратушний чиновник не проголосував і нам це стало дивним… Виявляється, мова йде про вулиці одного з депутатів, який називає привселюдно чиновників ратуші «шукачами відкатів» від бюджетних робіт. Образливо…

З цього приводу виступили в мережах і деякі депутати, аргументуючи свою позицію. Просили нас донести її до читачів і ми, вважаючи себе об’єктивними, не можемо відмовити. Мова йде про те, що Зіновій Рівняк та Василь Лисович дають тлумачення своїм діям, вважаючи, що топ-менеджерам Самбора нецікаві проблеми міста, а лише власні премії. Акурат перед сесією вони прийшли на засідання комісії зі своїми виборцями, аби відстояти ремонт вулиць. Комісія розглядала проєкт бюджету розвитку, тобто йшлося про розподіл коштів. З запропонованого проєкту бюджету нам стало зрозумілим, що звернення наших виборців не враховані, кажуть вони. Ця тенденція уже триває п’ятий рік… На звернення виборців щодо болючих питань благоустрою вулиць від міського голови Гамара Ю.П не почули жодної конкретної відповіді. Мер «вийшов чистий з води», звинувативши у всіх гріхах нас, депутатів. Присутні стали свідками неадекватної поведінки міського голови, пишуть депутати, а броньованим щитом стояв за міського голову секретар ради Юрій Дмитришин… На засіданні комісії мене, Зіновія Рівняка, звинуватили в тому, що я не відвідую сесії ради, не голосував за бюджети міста.

Насправді, це зовсім не так. Згідно з рішенням сесії ради від 06.02.2018 р. № 2 та від 22.01.2019 р. № 12 «Про затвердження програм поточного та капітального ремонту комунальних доріг м.Самбора» вул. Рівна, Грушевського, Садова, Ясна, Милярська, Річна, Сонячна були внесені в перелік і там мав відбуватися ремонт (це за 3 роки каденції я відстояв всі вулиці округу). У 2018 році міський голова Гамар привселюдно обіцяв, що вирішить питання з облаштуванням бруківкою прибудинкової території на вул. Грушевського, 2а. Я чемно голосував за бюджети 2016, 2017, 2018. Роки закінчилися, а нічого не зроблено. Отже, кошти були використані на інші виборчі округи, депутати яких дружно голосують. Це їхній бонус за «потрібне» голосування. Як я міг голосувати за бюджет 2019 та 2020 років, риторично запитує пан Рівняк…

Так само і Василь Лисович стверджує, що «на мої чисельні звернення щодо ремонту вулиць Виговського, Поперечної, Ольжича, Крижової, завершення будівництва ливневої каналізації на вул. Калнишевського, з чистки русла річки Дубрівка нічого не зроблено».

А щодо невідвідування сесій заявив: за 4 роки каденції тільки третина сесій чергові, а всі решта – позачергові, які мають скликати в окремих випадках… Далі мова йде про систематичне порушення чиновниками ратуші норм Регламенту ради… В Самбірській міській раді, констатує пан Василь, розгляд заяв та звернень громадян затягується на невизначений час.

Важливі питання життєдіяльності міста жодного разу не були поставлені на розгляд громади, не влаштували жодного громадського слухання з будь-якого питання, а сам голова вже 4 роки не складає звіт перед громадою міста на безпосередній зустрічі з виборцями. Ми принципово не відвідуємо позачергові сесії, адже проєкти рішень повинні бути подані до секретаря не пізніше як за 25 днів до розгляду на пленарному засіданні, констатує пан депутат. Щодо останньої сесії, яка була скликана на 16 січня. Не закривши попередню сесію, розпочали нову, а вже потім докінчували раніше розпочату… Своє оправдання щодо скликання позачергових сесій ратуша аргументує питаннями фінансування освіти, медицини, соціальної сфери, харчування дітей пільгових категорій, щоби протягнути «потрібні» питання для окремих.

Багатьом депутатам давно набрид правовий безлад в ратуші. Тому й не відвідують сесії ради обранці, які не йдуть на поводку у влади, які не порушують законодавство, твердить пан Лисович… Доволі гнівно і твердо, чи не так? Але продовжимо тему політикою і зовсім не тими двома депутатами, які вдалися до публічних пояснень чи звинувачень, а в принципі…

Як правило, мери приходять зі своїми людьми в ратушу і зі своїми йдуть… А у цій каденції постійно дратує та обставина, що Юрія Гамара найбільше бештають не колишні опоненти, а ті, які вели його до влади, які були з ним в одній команді, які нині нечасто ходять на сесії і які в принципі мають нести за нього бодай моральну відповідальність. Зректися свого кумира найлегше, щоб знову опинитися на плаву, критикуючи діючу владу так само, як колись критикували попередню. А самі не пробували для початку покаятися перед громадою за «гріхи» Юрія Петровича, які ви вважаєте «гріхами»?

 

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити