Депутати Самбора погодилися очищати Львів, але за певних умов і без громадських слухань
Директор СКП «Об‘єднане» Роман Затварський твердить, що для того, аби Самбір прийняв сміття, наш полігон треба розчищати тижнів зо три…
Як тільки на владних київських пагорбах у черговий раз беруться вирішувати проблему львівського сміття – і до ворожки не ходи – в Самборі аукнеться. Минулого тижня був звідти владний десант, було багато емоцій та амбіцій, у тому числі і політичних, а в Самборі о 18.30 алярмовим порядком скликали сесію міськради задля того, щоб визначитися з чужим непотребом.
Якщо раніше мер Юрій Гамар говорив про те, що Самбір не проти, бо треба помочі львів‘янам, але перед тим мають бути громадські слухання, бо без них у такому пікантному, а тим паче, стратегічному питанні, не обійтися, то в четвер про слухання уже ніхто не згадував. Громаду представляли кілька слухачів з ратушних працівників, одна лідерка однієї партії і три з половиною журналісти.
Прибули головний еколог Львівщини Микола Паланич та заступник Садового з житлово–комунальних питань Сергій Бабак. Риторику гостей не важко було зрозуміти і вони сповна виконали свою виїзну місію – переконувати самбірських обранців, що у їхньому Львові – катастрофа. Ми знаємо, що катастрофа – бачимо на знимках і їздимо туди ж. До речі, доїжджаємо хіба до АС “Західна“… Нам нагадали, що сміттєзвалища мають властивість загорятися – чи то від підпалу, чи то від всілякої гидоти, яка випаровується з териконів сміття. Таке було у Грибовичах, таке сталося у Стрию… І ми мовляв, недалеко втекли. Таке повідомлення обурило Любов Мосійчук, мовляв, ви приїхали нас просити, а насправді лякаєте не тільки згарищами, а ще й тим, що наш полігон зі сміттям не надто досконалий. Ми й самі знаємо, але який вже є. І не ми до вас просимося, а ви – до нас. Львівські пани, аби картина виглядала ще більш загрозливою, розповідали, що львів’яни, які мають помешкання на першому поверсі, уже світу не бачать, а бачать гори смердючих кульочків. Потім нам нагадали, що ми українці, а у Львові так само живуть українці і треба допомагати.
Майже три години тривали дискусії на цю тему, хоча відразу було зрозуміло, що обранці налаштовані добробажано і до гостей, і до пересічних львів’ян, залишалося тільки вислухати все і прийняти сміттєве рішення. А поміж тим – депутат Володимир Мурайко говорив про те, що нехай Львів нам спочатку дає гроші на впорядкування полігону, техніку, а вже потім будемо приймати сміття. Головний рятувальник Самбірщини Олег Хімяк ніяк не виказав свого ставлення до непотребу з обласного центру, але сказав, що наш полігон настільки захаращений, що, не приведи Господи, пожежі, ніяка машина не добереться. Не тільки через терикони, а й поганою дорогою. Львівські пани обіцяють Самбору за кожну прийняту тонну їхнього сміття платити по 817 гривень. Сума, як нам видається, немала, але чи адекватна ситуації? Коли львівське сміття їде, наприклад, під Київ, то місто платить в рази більше бодай би вартістю пального та оплатою праці шоферів. Хоча вартість тонни в Самборі не обговорювали, але нам здається, що продешевили. Львів хоче, аби ми одноразово прийняли 1000 тонн непотребу власне за такою вартістю. Це – щоб уже тепер очистити обласний центр. А далі – планово щодня – по трохи. Називали різні цифри, у яких ми почали уже блудити, але, як нам видається, хочуть орієнтовно 40 тонн щодоби. Це при тому, що Самбір сам собі виробляє 30-35 тонн у день. Ці цифри у кулуарах навів нам колишній заступник мера з комунальних питань Микола Лозинський. Степан Кузьо укотре нагадав гостям про наругу над пасажирами гірських районів, які не можуть доїхати до Привокзальної. У відповідь звучали міркування, мовляв, щось там пробують вирішувати, але як воно вийде – не знають, але може… Відповідь збацькали… Ярослав Кузьмяк та інші депутати загострили увагу на питанні ремонту під’їзних шляхів до полігону, але головним чином розмови звелися до того, що Львів має терміново на увесь час приймання сміття виділити нам бульдозер, який буде займатися розсуванням сміття, рекультивацією, утилізацією і ще всілякими іншими термінами, які ми не до кінця зрозуміли. Львів сказав, що проблеми не буде. Далі депутати зажадали сортувальну лінію. Нас запевнили, мовляв, уряд, збентежений львівською темою, виділяє грубі мільйони на місцеві полігони. Хто швидше зголоситься розвантажувати Львів, той і більше виграє. Але пан Мурайко так і заявив з приводу обіцянок, мовляв, не потрібен нам журавель у небі, ліпше бульдозер на смітнику… Дуже хотів виступити депутат Володимир Кульчицький–Поливко, але сказав лише одну репліку, смисл якої ми уточнили уже біля підніжжя ратуші після всього. Володимир Богданович хотів сказати, що така розмова уже була кілька місяців тому, але у ситуації з львівським непотребом нічого не змінилося і нас знову приїхали просити. Так само буде і тепер: наобіцяють і поїдуть, а ти, хлопе, чеши потилицю. Примітним був виступ керівника СКП “Об‘єднане” Романа Затварського. Той багато не говорив, може тому, що недавно працює, але зазначив: аби підготувати наш полігон до їхнього сміття, треба щонайменше 2-3 тижні. Тобто, якщо ми правильно розмірковуємо у проблемах сміттєзаготівлі, до очистки території возити сюди фурами всіляке г–но, не можна. Інше питання, чому наш полігон, який завжди був більш–менш стабільним, нині нагадує грибовицькі терикони? І до тієї ж ворожки не треба ходити, аби здогадатися, що тихцем нам таки привозили фури. Бо де б взялося стільки? Чомусь ніхто у депутатській залі ні у кого не запитав, чому виросли сміттєві гори? Хто пропускав і чи пропускав за гроші, за вказівкою влади – обласної або міської, чи з великої християнської любові до львів‘ян?
Отож, депутати погодилися прийняти сміття. Були дискусії – чи 1000 тонн, аби негайно очистити Львів, чи 700. Поведінка окремих обранців від БПП була дивовижною, бо вони буквально наполягали на тому, аби було 1000 тонн – навіщо це їм, поняття не маємо. Однак “перемогла” сума у 700 тонн. Далі – коли Львів розвантажиться, буде менше. Але обранці поставили умову – перед тим, як приймати, Львів мусить допомогти привести до ладу наш полігон, дати техніку, почати процедуру встановлення сортувальної лінії. Умови серйозні, але ми одразу попередили окремих депутатів, що їхнє благородство може обернутися тим, що Львів (знаючи його нахабство) може возити непотреб навіть не виконавши попередніх умов. Аби так не сталося, депутати створили комісію, яка буде пильнувати за тим, чи Львів дотримується умов, що їх прописали у рішенні міськради.
Як зреагує Самбір на рішення обраних? Наразі не знаємо. Важко спрогнозувати, що буде з нашим полігоном, якщо тонни спресованого і смердючого непотребу вивалять на околиці Самбора. Причому, на наш несміттєвий глузд, якщо спресоване розсипати, то воно виросте в об‘ємі.
Практично усі з 24-х, які прийшли вирішувати проблему львівського сміття, проголосували за таке рішення. Дружно сказала “ні” хіба “Свобода“і Володимир Кульчицький–Поливко. Редакція зажадала коментарів. Голова фракції “Свободи” Руслан Гнатик сказав, що без громади Самбора, без слухань такі питання приймати не можна. Інакше, навіщо декларувати, що саме громада є найвищим носієм влади на своїй землі. Варто спитати мера, чому він зігнорував думкою пересічних? Але навіть якби й відбулися оті слухання, то наша фракція розуміє, що таким кроком ми закладаємо міну сповільненої дії для майбутніх поколінь. Крім того, підкреслив пан Гнатик, є великі сумніви у тому, що хтось буде контролювати тонни сміття, які нам повезуть. І додав, що відповідальність за рішення мають взяти на себе всі інші фракції у міській раді та мер.
І з приводу самої сесії. Депутати помітили, що Юрій Дмитришин, якого на посаді секретаря міськради поновив суд, ще не секретар, бо сидів поміж своїми, більше того, був членом лічильної комісії. Обранці зробили висновок, що розпорядження мера про поновлення його в кріслі ще нема.
Роман ІВАНЧУК.