Держава мільйони витрачає на медицину! Давайте уточнимо: на зарплату працівників чи лікування хворих?

SambirWZ
10

Держава мільйони витрачає на медицину! Давайте уточнимо: на зарплату працівників чи лікування хворих?

Усе розпочалося одного разу на сесії Самбірської районної ради. Обранець і головний лікар Богдан Марчук доволі емоційно наїхав на керівників району з приводу того, що ті недофінансовують його багатостраждальну медицину. Дісталося і головам ОТГ. Хоча, як ми підмити тоді, з такими вимогами треба їхати у самі ОТГ, а директор хоспісу у Сідому Тарас Струк порадив колезі не плодити липових хворих.

Десь у якихось кабінетах досягли домовленостей, що на позаминулу середу в ратуші зійдуться усі зацікавлені – керівники міста, району, ОТГ та, звісно ж, медицини. Перші були, бо куди з ратуші дінуться, районних не було, бо мали якусь нагальну зустріч, хоча просили перенести медичну проблему з третьої години дня на четверту. Об’єднанців було мало – та й то з числа тих, які більш-менш сумлінно розраховуються з центральною лікарнею… Перший заступник мера Ігор Несторак нагадав, що свого часу обидві влади, домовляючись про сміття, яке селяни ввозитимуть на полігон міста, згадували і медицину – начебто очільники району та ОТГ взамін на безперешкодне потрапляння на міський полігон непотребу, будуть чемно платити гроші за своїх хворих.

На початку року уже був дефіцит бюджету медицини – майже 20 мільйонів гривень, тобто на чотири місяці бракуватиме грошей на зарплату. У медицині здійснили ряд непопулярних заходів, які тепер звуться оптимізацією, і зекономили якийсь мільйон, проте, він не рятує ситуації. Станом на зараз, самбірські працівники лічниць два місяці без зарплат. Тобто, лише закрили квітень і починають фінансувати травень, хоча особливо райдужних перспектив не видно. Тут мусимо зробити свою ремарку. Якщо лікарі ще хоч якось можуть себе захистити і не конче кричать про заборговану зарплату, то медсестри і санітарки взагалі стають незахищеними. І це, повірте, злочин. Їх не має турбувати: чи дружить міська рада з районною, на які наради ходить-їздить їхній головний лікар, вони повинні вчасно отримувати зароблені гроші. І на це нема спасу… За словами пана Марчука, доскорочувалися до того, що у відділах нема кому працювати, що санітарка не має за що доїхати на роботу, що кваліфіковані медсестри, наприклад, операційних блоків чи реанімацій, покидають, або хочуть покинути робочі місця, бо чекати місяцями на маленьку зарплатню – себе не поважати. Тим паче, закордоння радо приймає наших…

Далі шановна нарада почала з’ясовувати, які ОТГ що винні. Бабина, наприклад, уклала угоди на увесь розмір субвенцій і вчасно віддає кошти. Може тому, що війт Світлана Несторяк недавно мала змогу побачити лікарняну бідосю, а може тому, що головний лікар Богдан Марчук – бабинчанин. Рудки твердили, що мають на своїй території свою лікарню, мусять пильнувати і лікувати ще й городоцьких, які так само не хочуть вчасно розраховуватися. Дісталося Новому Калинову, мовляв, з державної субвенції 3 мільйони віддали, а ще майже два чомусь тримають… Доволі типово виглядає ситуація і розтлумачив її голова ОТГ з Чукви Василь Янів. Держава на його мешканців запланувала 2 мільйони 300 тисяч гривень, а у годи уклали на 1 млн. 700 тис. Мер Юрій Гамар запитав, чому не на усю суму? А у відповідь прозвучало таке: кожного місяця все, що надходить в ОТГ, відразу йде в лікарню. І усю суму чукв’яни віддадуть, уклавши нову году, але сільські депутати не хотіли на повну суму, бо, кажуть, невідомо, як воно буде далі, треба придивитися. Поруч з тим, Василь Васильович запевнив чиновників ратуші, що субвенція, призначена на вторинний рівень медицини, більше нікуди піти не може, тільки в ЦРЛ…

Богдан Марчук продовжував шукати винуватців за межами Самбора і загадав, що ті ж Рудки уже винні за своїх хворих 528 тисяч гривень. І риторично запитав: може перестати приймати хворих з цієї округи… Дорікнув тамтешніх колегам, що у їхньому шпиталі мало хто лежить, а довкола, за словами керівника департаменту охорони здоровя Ірини Микичак, гуси пасуться. А ще поставив у вину, що на вихідні рудківські лікарі, аби не мати зайвого клопоту, своїх важких хворих скеровують у Самбір і уже тоді міські медики спокою не мають. А львівські ескулапи, твердить Богдан Андрійович, хитріші. Заледве минулого тижня відправили в обласний центр вчительку з інсультом. Півдня начмед телефонував у всі лічниці і ніхто не хотів брати. З трудом відтранспортували… Наші лікарі так само лякають: важких хворих з інших територій приймати будемо, а планових – ні. Дехто визнав, що і страйки уже немодні, бо гроші треба вибивати іншим чином. Вкотре  дісталося хоспісу у Сідому, який взяв з району 5 мільйонів гривень субвенції та Рудкам – за півтора мільйона.

Уже потім до когось дійшло, що говоримо начебто правильні речі, але до кого? Районних очільників нема… Схоже, нарада виконала свою історичну місію – Юрій Гамар попередив про імовірні акти непокори з боку медиків, які не можуть жити без зароблених зарплат. А перейнявшись тим, що кваліфіковані кадри можуть втекти, попросив згуртуватися усім очільникам і довести області, що скорочуватися далі нікуди, що треба зберегти все так, як є, бо інакше втратимо галузь взагалі. Одне слово, підвели чергову риску під фінансовими проблемами медицини. Ну, і славненько…

А далі сталося те, чого навіть ми не могли підозрювати. Юрій Гамар, чи то для того, щоб взяти нас на кпини, чи то справді хотів почути думку журналістів, попросив висловитися на цю тему і нашого репортера, мовляв, стільки літ уже в медицині… І довелося сказати те, що думаю: ще ніхто мені аргументовано не відповів на просте запитання: звідки взявся економічний термін «пролікований хворий» і що входить у собівартість цього пацієнта, якщо він, щойно переступивши поріг приймального покою, уже купує собі ватку, перо на кров і спирт – пальчик протерти. А далі – уже вступає в права аптечний бізнес з його високими розцінками на медикаменти. Іншими словами, у всьому тому мудрому, про що балакали півтори години, у всіх цих фінансових схемах ми не побачили основної дійової особи в медицині – його величності пацієнта. Таке відчуття, що лікарня створена для того, аби медики отримували зарплати, а пацієнти, як і держава платять грубі тисячі чи мільйони ескулапам лише за те, що вони вкладають свій розум та хист у процес лікування хворого, за те, що в палатах чисто і тепло та за те, що дадуть голої-босої зупки. Де процес надання якісних медичних послуг? А місцева влада у стосунках між державною субвенцією та медициною залишається такою собі «насосно-перекачувальною станцією». Не більше… І ще одне – мусить бути чіткий контроль: які люди, з яких територій потрапили до шпиталю, скільки днів там були – це для того, аби кожен війт потім перепитав у своєї хворої людини, чи це правда? І щоб не було таких підозр, як виникли у доктора Тараса Струка на адресу центральних медиків, мовляв, не плодіть липових хворих…

Ще одне з того, що не сказав на прохання пана мера. Свого часу доходило до того, що міську і районну медицину мали поділити. Може тому, що керівники міста і району не могли знайти спільної думки, може тому, що районові набридло бути у всьому винним. Тоді б усе медичне, що є в місті, належало б ратуші, а усе, що на території сіл – райраді і ОТГ. За селянина, який потрапив до шпиталю, платила б його громада. Районним очільникам залишилося зробити лиш перший крок до цієї ідилії. Але на сполох ударили самі ж лікарі, які нині б’ють на сполох з приводу того, що район недофінансовує… Вони переконали «білий дім» у тому, що коли відбудеться роз’єднання, коли райрада вийде зі співзасновництва підприємства, то тоді маса людей залишиться без роботи, можуть закрити деякі відділи і так далі. У районі дослухалися до цього голосу і залишилися співзасновниками. Тепер їм кажуть, що ви винні, бо грошей на зарплату нема. Як тут бути, чесне слово, не знаємо…

Протокол наради передадуть у «білий дім», бо районних очільників не було, і чекатимуть реакції. Ми не стали чекати, поки протокол з міського владного дому до районного попри офіс «Високого Замку» пролетить, а тому вирішили одразу взяти коментар до статті у голови Самбірської районної ради Віталія КІМАКА:

«Ми не мали можливості прийти, оскільки на той час в районі були заплановані інші, не менш серйозні заходи з приводу соціально-економічного розвитку. На 15 годину була зустріч з головами ОТГ, том у я й порадив заступнику міського голови Святославу Ухачу перенести медичну нараду на годину пізніше. Але як керівники району не обіцяли там бути, оскільки вважаємо, що ратуша має нині розмовляти з головами ОТГ та райрадами Старосамбірщини, Турківщини. Самбірський район свої зобов’язання перед медициною виконав сповна. Що стосується шантажу на тему сміття, мовляв, якщо не віддасте всі гроші лікарні, то міський полігон перестане приймати сільське сміття – це неправда. Таких домовленостей взагалі не було. І перший заступник міського голови Ігор Несторак, який про це говорив, у сміттєвих перемовинах участі не брав.

Тепер про заборгованість із заробітних плат. Бюджет та кошторис Самбірської ЦРЛ затверджує Самбірська міська рада. Відкриваємо бюджет Самбірської міської ради: там дефіцит – нуль, а це означає, що якщо і був дефіцит, то він прихований. Тому претензій до району бути не повинно… Коли пан Несторак був головою районної ради чи першим заступником голови РДА, то любив заспокоювати медиків, мовляв, не переймайтеся, наприкінці року держава грошей додасть. Можемо ту ж пораду йому ж переадресувати.

На жаль, додаткових коштів у районному бюджеті, які можна було б спрямувати на медицину, нема. Хіба що закривати хоспіс та Рудківську лікарню… Я б хотів звернутися до голів усіх ОТГ району з проханням невідкладно віддати 100 відсотків медичної субвенції Самбірській ЦРЛ і не потрібно в цьому питанні творити інтриги чи шукати ворогів».

 

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити