Десять мінус один…
Це ж треба було спочатку зареєструватися, аби потім побачити сильнішого опонента
На перегони за посаду Самбірського міського голови зголосилося десять достойників. Чесно сказати, багато… Є несподівані кандидатури, є сподівані – ті, як кожні п’ять років кудись ходять. Певною несподіванкою для нас став Степан Скірин – хірург Самбірської ЦРЛ, колишній головний лікар. Чоловік він насправді дуже порядний, ґречний, чудовий фахівець своєї справи.
ТАК ось, Степан Іванович вирішив покерувати містом, заручившись підтримкою «Європейської Солідарності». Ми не прогнозували Степану Івановичу перемоги, але були переконані, що тисячу-півтори тисячі голосів він візьме, зважаючи на авторитет. Найперше, сподівалися, що заради ґонорів за нього проголосує колектив медиків – а це багато люду, ще більше вдячних пацієнтів, яких пану Скірину ніколи не бракувало. Але право кожної людини – і висуватися кудись, і зніматися…
Минулого тижня Степан Скірин попросився до мене у друзі в соціальних мережах, а буквально через пів години з’явилася його заява. «Я, Скірин Степан Іванович, член партії «Європейська Солідарність», висловив готовність балотуватися на посаду Самбірського міського голови… Мав намір змагатися у справедливій боротьбі, чесно пройти шлях цієї виборчої кампанії… Я вдячний партії «Європейська Солідарність» за висловлений високий вотум довіри мені як кандидату. Але наша команда звикла говорити правду. Зваживши всі «за» і «проти», ми побачили, що для перемоги цінностей, які ми сповідуємо, для майбутнього ОТГ слід гуртуватися. Тому прийняв зважене рішення – поступився власними політичними амбіціями. Я написав заяву про зняття кандидатури… заради громади… Я вирішив підтримати людину, яка користується високою повагою у самбірській громаді, розділяє наші погляди та принципи. Це – Тарас Копиляк…» Можна, звичайно, аналізувати цю заяву, доскіпуватися до певних міркувань, але навіщо? Мабуть, у Степана Івановича був свідомий вибір тоді, коли йшов на нову посаду, і не менше свідомий, коли зупинився на половині шляху, але… Якщо вже пан Скірин і вирішив зняти себе з дистанції, то нехай би просто знімався, а не на чиюсь користь – чи то Тараса Копиляка, чи то Юрія Гамара, чи будь-кого іншого. А то зараз у політичних колах тільки те й говорять, що просто так кандидати себе не скидують… Хіба би на пана Скірина хтось здійснював тиск збоку… І останнє – хіба Степан Іванович не знав, що Тарас Васильович йтиме на посаду мера? Це ж треба було спочатку зареєструватися, аби потім побачити пана Копиляка.
Через день після цього на офіційній сторінці «Європейської Солідарності» з’явилася інша заява голови Самбірської міської організації Миколи Фрея з приводу того, що Степан Скірин самостійно приймав рішення про відмову балотуватися і не погоджував його з однопартійцями. «17 вересня конференція Львівської організації партії «Європейська Солідарність» на посаду міського голови висунула Скірина Степана Івановича. 6 жовтня нам стало відомо про те, що він прийняв власне рішення про відмову брати участь виборах. Рішення про відмову приймав самостійно, без узгодження з керівними органами партії. Міська партійна організація не приймала жодного рішення про підтримку іншого кандидата на посаду міського голови. Ми з повагою ставимося до думки і позиції кожного однопартійця, тому засвідчуємо, що публічна заява Скірина С.І. на його сторінці у фейсбуку є виключно його особистою позицією… Ми готові підставити плече будь-якому обраному громадою міському голові, який буде сприяти нам у втіленні нашої програми…», зазначив Микола Фрей…
Роман ІВАНЧУК.