Дикунство на кордоні: відчай людей чи бездіяльність влади?

SambirWZ
217

Дикунство на кордоні: відчай людей чи бездіяльність влади?

Про те, що Польща ввела “санкції” учасникам малого прикордонного руху, уже знають всі. Як і про дикунство на кордоні, яке влаштували люди тим, хто їздив за візами, – розхитані буси, биті вікна та фізіономії, блокування траси. І я аніскілечки не хочу оправдовувати забіяк та хуліганів, бо вони справді показали Україну як таку, яку не можна у Європу пускати…

Мабуть, будуть довершені розпочаті кримінальні провадження і хтось заради того, аби показати полякам, що боремося з такою негідною поведінкою, буде оштрафований за безчинства. Мабуть, мають право на життя міркування обласної влади про те, що всі ці паскудні витівки влаштували контрабандисти, а допомагали їм митники і прикордонники, які втрачали заробітки… З усім згідний. Не згідний тільки з тим, як брудно відгукувалися про нашу культуру наші ж співвітчизники у соціальних мережах. Ініціаторів та учасників подій на кордоні прозивали самими поганими словами. Але ж давайте будемо об’єктивними – це наші люди, це плід нашого нужденного життя і виховання, це, зрештою, відстоювання своїх прав на те ж таки життя. Справді, роками мешканці прикордоння рятувалися поїздками та походами до Польщі, бо інших засобів для життя у них нема. Трапляється, три рази проїдеш добре і заробиш, а на четвертий – втратиш те, що заробив три попередні рази. Мало хто хотів би такого життя з поневіряннями, переживаннями і клопотами. Але іншого нема. Заборона в’їзду в принципі залишала цих людей більше, ніж на місяць, без звичних заробітків… Тому не треба так гостро судити земляків за їхню справді негідну поведінку. Було б у нас все добре, була б робота, та ніхто б не перся до Польщі за шматком ковбаси, яка там чомусь дешевша, ніж у нас… Так, цих людей абсолютно точно можна називати контрабандистами, але наше життя такими їх і зробило. І дискримінація – по візах пускають, за посвідками учасників малого прикордонного руху – ні, певна річ, образливо. Хоча всі ті акції треба було не на кордоні влаштовувати, а значно культурніше – щоб нас почули, біля консульства, бо що винні прикордонники, митники чи власники віз. І пересторога на майбутнє – не треба думати владі, ніби людям файно живеться, бо виживають завдяки кордону, а тому і не чіпляються: створіть нормальні робочі місця. Не будемо же ми вічно у портках перевозити цигарки, а під спідницею пляшку горілки – це є те приниження, яке ми терпимо. Зрештою, події на кордоні показали не стільки наше дикунство, скільки стали сигналом для українських владоможців – доки кордон, а відтак Польща, мають нас одягати-годувати і платити наші комунальні платіжки.

Єдине тішить: наші земляки, які користуються “Смільницею” (багато хто подорожує на Шегині)  виглядали толерантно. До слова. На “Смільниці” у переддень введення “санкцій” був народний депутат Андрій Лопушанський. За його словами, поспілкувався з поляками і йому, за його словами,  вдалося “узаконити” часові рамки, протягом яких мав бездіяти малий прикордонний рух. Спочатку поляки писали про невизначений термін – поки позбудуться тих причин, які призвели до відміни МПР. Після втручання пана Андрія встановили конкретний термін – до 2 серпня. А тепер ще цікавіше: нардеп питав у поляків, скільки порушень допустили учасники МПР за минулий рік? З’ясувалося, що тільки одне. Тобто, тільки в одному випадку наш земляк перетнув у Польщі 30-кілометрову зону. Отоже, робив висновки пан нардеп, причини не стільки в нашому безкультур’ї,  чи загрозі саміту НАТО, скільки у чомусь глибшому – посіяти зневіру поляків до нас. Не важко здогадатися, що російська пропагандистська машина запрацювала на лінії фронту “Україна-Польща” і треба бути готовими до сюрпризів. Заразом пан  Лопушанський висловив міркування про те, що МПР вигідний обидвом країнам.

 

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар