Добромиль хоче музею. Лісівники не проти?

SambirWZ
13

Добромиль хоче музею. Лісівники не проти?

Відомі люди Львівщини просять лісівників віддати будівлю колишнього арсеналу в Добромилі для майбутнього історико-краєзнавчого музею. Під час недавніх відвідувань Добромиля і Старого Самбора поважна делегація науковців і культурних діячів підтримала таку ідею і звернулася до керівника Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства  Анатолія Дейнеки…

Автори звернення вважають, що “збереження історичної пам’яті українського народу, національно-патріотичне виховання  молодого покоління на  цінностях нашої культурної та духовної спадщини має неоціненне значення для відродження Прикарпатського краю та утвердження української нації. Цьому сприятиме створення історико-краєзнавчого музею в Добромилі, яке  пов’язане з іменами українських просвітителів, науковців, національних діячів, зокрема Івана Гербурта, Івана Франка, Митрополита Андрея…” Документ скріпили  підписами поважні на Львівщині і відомі за її межами діячі. Їхній перелік настілки великий, що ми не потрафимо дати всі прізвища з титулами. Почин сподобався і  очільникам Старосамбірщині Тетяні Терлецькій і Миколі Цепенді.  

Ідею заснування музею в Добромилі деякі містяни висловлювали давно, проте до справи не доходило. Нинішній мер Юрій Петрик готовий узятися за створення музею, щоб зберегти безцінні історичні, культурні надбання краю. Та насамперед слід добитися передачі громаді будівлі колишнього арсеналу, де би той заклад мав розміститися. Нині ця споруда належить Старосамбірському лісомисливському господарству і, що найстрашніше, – в дуже плачевному стані. Господарі навряд чи будуть вкладати свої кошти в цей обєкт, без якого, як нам видається, можуть обійтися. Якщо терміново не провести капітального ремонту, то навіки буде втрачена цінна історична будівля. Як стверджує авторитетний дослідник історії Старосамбірщини професор Михайло Кріль, арсеналнайстаріша будівля в місті, яка ще памятає кроки славного добромильського просвітителя і мецената Івана Гербурта.

Приміщення арсеналу в радянський час використовували як склад для запасних частин гужового й автомобільного транспорту, однострою для працівників лісового господарства. Будівлі, які були в руйнівному стані, передусім деревяні, розібрали ще до кінця першої половини ХІХ століття. Але, каже професор, детальні описи 1704 і 1775 років дають змогу відтворити приблизний план замкових споруд. Поки остаточно їх не зруйнували, треба поквапитися з реставрацією, або хоча б законсервувати в нинішньому стані.

На щастя, не чекаючи вказівок, небайдужі добромильці самотужки взялися рятувати будівлю. На початку березня з ініціативи ще одного поважного дослідника історії міста Михайла Чуквінського та з допомогою керівництва  спецшколи-інтернату трохи підправили дах.

 

Оксана ГЕРАСИМЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар