Дожилися: у Тисовиці виходок за «500 метрів» від школи…

SambirWZ
157

Дожилися: у Тисовиці виходок за «500 метрів» від школи…

На засіданні колегії Старосамбірської РДА доповідав керівник управління соціально-економічного розвитку Микола Масляк про те, як виконували програми розвитку минулого року. Назвав дуже багато проектів, які успішно довершені. Чесно сказати, в обивательському житті відчуття таке, що нічого не робиться. Коли ж слухаєш чиновника, то і перелік об’єктів величезний, і суми затрачених коштів. Ми не будемо втомлювати вас тим, що уже є, хоча на кілька цікавих моментів звернули увагу.

ВІДДІЛ культури, який очолює Петро Юрчик, провів торік 3 тисячі різних заходів. Це, скажемо вам, вражаюче. І не тільки на території району. Приємно згадати, що гурт «Заспів» на всеукраїнському конкурсі у Хусті зайняв перше місце, а керівник Народного дому з Торчинович Володимир Коциловський зайняв друге місце. Багато приємних вражень залишив фестиваль патріотичної пісні у Добромилі. Зрештою, у царині культури у районі багато голосистих успіхів… Богдан Беницький, головний освітянин, розповів про те, що ті шість мільйонів, які мали йти на капітальні ремонти СШ № 1, все ж будуть використані. Бо гроші начебто перехідні, хочаголова РДА Іван Грисьна своїй «інавгурації» тиждень перед тим казав, що проситиме губернатора Олега Синютку завернути гроші у Старий Самбір. На продовження робіт діє угода з підрядником і невдовзі мають братися до праці, підкреслив Богдан Беницький. У цій же школі мають довершити ремонт вбиралень… Торік запрацював інклюзивно-ресурсний центр. У восьми школах району замінили котли на енергоощадні…

Пан Беницький похвалився тим, що торік чотири опорні заклади освіти здобули фінансову автономію – Добромильська школа, Хирівська, Стрілківська і перша Старосамбірська. Щоправда, не толкували, що воно буде означати, але, видно, щось добре. Цьогоріч ремонтуватимуть освітні заклади у Великій Лінині, Тисовиці, Грозьово, Стрільбичах Тернаві, Старосамбірській СШ №2, Тур’є. І інше, що нас вразило. Років п’ять тому була кампанія з облаштування внутрішніх вбиралень у сільських школах. Признатися, ми собі думали, що кампанія успішно завершилася. Ач ні – цьогоріч облаштовуватимуть внутрішні туалети у Тисовиці, Головецько. Ріп’яній, Тершові та деяких інших. Ми навіть почули, що у Тисовиці вбиральня за “метрів п’ятсот” від школи – це страхіття якесь. Дивно, що раніше ніхто цього не помічав. Здається, простіше було б встановити у класах звичайні відра… У тій же Тисовиці два приміщення школи. В одному з них (у найбільшому класі) організовували виборчу дільниці. Але грибок так з’їв підлогу, що дільницю доведеться перенести у інше приміщення, яке за площею не відповідає виборам. Через це осінні вибори у парламент можуть бути зірвані. В освітянському бюджеті грошей на капітальний ремонт школи нема. От чесно, ніколи не думали, що доведеться писати про такі речі…

Розповідаючи про успіхи у своїй галузі, основний аграрник району Ярослав Курійназвав цікаві цифри. Виявляється, сільським ґаздам району торік надійшло з бюджетів різних рівнів 4 мільйони гривень. Треба визнати, серйозна інвестиція. Наразі на Старосамбірщині є 37 аграрних колективів, які звітують відділу статистики про свої успіхи. І ще одне з числа приємних: торік на 500 гектарів збільшили площі, які обробляють. Нагадаємо, трохи раніше область ганьбила нас тим, що надто великий відсоток непіднятої цілини. Іван Грись задав Ярославу Курію питання, яке йому задали мешканці Грушатич і Дешич. Там працюють латифундисти і сіють на людських паях те, що їм економічно вигідно, зовсім не пильнуючи сівозмін. А це, як ви знаєте, виснаження землі. Виявляється, нема на те ради. Ярослав Петрович сказав, що свого часу були так звані земельні комісії, які пильнували сівозміни, потім комісії наказали довго жити… І нині нема кому за цим пильнувати, точніше, ніхто нікому не має права вказувати, що сіяти-садити. Вирішили: зібрати великих латифундистів і чисто по-людськи з ними поговорити.

Заговорили на колегії і про зарплати. У третьому кварталі минулого року в середньому люди отримували по 5600 гривень. Ніби й непогано як для району з депресивними настроями, однак цей показник майже на 3 тисячі гривень менший, ніж в середньому по області.

І як не згадати у цій суцільній бідності ще один показник, який озвучив керівник соцзахисту Семен Цебак. У районі зменшилася на 50 відсотків до торічного рівня кількість отримувачів субсидій. Так воно є у цілій області, бо уряд зробив жорсткими умови отримання субсидій, змушуючи нас платити космічні суми за газ та інші комунальні послуги. Старосамбірщина виконала «план». І для того, щоб задовольнити скаргу нашої читачки, публікуємо її питання у “Високому Замку”: «Я отримала квитанцію за газ у 1550 гривень, а моя пенсія – 1500. Це тільки газ, а інші платежі? А їсти, одягатися, лікуватися? Щоб розрахуватися за комунальні послуги, довелося лізти у той сховок, у якому у мене гроші на власний похорон». Ми думаємо собі, що так само може казати не тільки ця пенсіонерка». Добре, що погода з природою були до України зичливішими, ніж рідний уряд, і додали трохи плюсової температури.

Поскаржився на сільське життя голова з Грозьово Федір Поліжак. І хоч ми хвалили культуру, але він знайшов те, що його та односельців дратує. Народний дім, який зводили методом народної будови, потребує, аби там ще щось доробили, а керівник закладу нічого не робить… Більше того, пан Федір сказав, що завідувачка закладу на роботу ходить нечасто, натомість туди приходить її чоловік і там начебто дорослі дядьки розпивають спиртне, виганяючи дітей. Тому іншого слова характеристики, ніж «дім розпусти», пан Поліжак Народному домові придумати не зміг. І після того всього керівниці Народного дому відділ культури дав грамоту. Нехай би, каже війт, давали дві грамоти відразу: їй та її чоловікові… Запропонував у зв’язку з економією коштів об’єднати у селі дві посади на одну ставку – бібліотекаря та керівника Народного дому, мовляв, у селах тільки мерці книжки читають. Керівник культури Петро Юрчик відповів, що об’єднувати ці посади – справа незаконна, щодо дисципліни праці – розбереться, але похвалив пана Федора, мовляв, він такий активний і діяльний, що міг би і сам припильнувати роботу закладу… Грозівський Народний дім Петро Ярославович назвав одним із кращих у районі.

Федір Поліжак поцікавився, чому в селі нема вуличного освітлення, якщо уже давно перерахували гроші енергетикам за апаратуру. Бо люди в селі кажуть, начебто ті гроші хтось встиг украсти… Головний енергетик Андрій Волощаквідреагував на слова «вкрасти», мовляв, з цього місця детальніше, а потім запевнив, що така ситуація в Україні, що з лічильниками проблема, і треба трохи зачекати. Ще один війт поцікавився у фінансистів району, що буде із зарплатами для сільських голів. Торік така проблема була, але якось дали собі раду. Цьогоріч, як підрахував голова громади, йому випадає у місяць три тисячі гривень. Хоча потім його колеги говорили в кулуарах, що у них незаслужено низькі зарплати – відповідальності під зав’язку, а матеріального задоволення мало. І навіть порівнювали себе з учителями, мовляв, ті кілька годин відчитали, не надто переймаючись розумом учнів, а далі – хоч трава не рости… Однак скаржників на цю тему влада потішила тим, що є ще нерозподілений мільйон десь у бюджеті, от коли бракуватиме на зарплату, то щось таки «доточать»… Хоча та ж влада натякнула сільським головам і на те, що пора вчитися самим заробляти гроші, збираючи податки…

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар