До сторічного Миколи Кузя у Чукву приїжджали усі родичі та справжні артисти
На моїй пам’яті, коли доводилося писати про сторічних, то це були жінки. Прийнято вважати, що чоловіки такого поважного віку сягнути не можуть, бо так їм на роду написано, бо начебто неправильно жили… А тут – виключення з правил, бо Микола Матвійович Кузьо з Чукви взяв рекорд і у Миколаївські дні в родині був великий празник.
МАБУТЬ, повмирали уже всі ті панянки, до яких в молодості ходив на кавалєрку, а йому Бог дав сили дожити до 100-річчя. Шкода, що не діждала того славного ювілею його дружина, вона була років на десять молодшою від чоловіка і 2,5 роки тому, на жаль, померла. До речі, у неї день народження був 17 грудня, а у чоловіка – 19-го. Тому увесь вік вся родина з особливою шаною ставилася до цих днів і завжди на двох ділили один день народження, коли в хаті від гостей тісно було.
Разом народили та виховали доньку та двох синів, тішилися 6 внуками, 7 правнуками. Богу дякувати, усі живі-здорові. Чого ще у долі просити?… Хоча, ні, у Миколи Матвійовича ще є одне прохання, бо він задумав дожити до… 110 років. Якщо задумав, так воно і буде. Ще влітку він косив трави на сіно і восени копав бульбу… Чується загалом не зле, як на свій вік, тільки вуха чомусь перестають чути…
До слова, внучка Іра Гринишин, яка нам розповідала про дідуся, питала у нього: в чому секрет довголіття. До слова, так завжди питають у людей поважного віку. Як правило, відповідь зводиться до одного: щиро вірили в Бога, багато працювали – ну, якось так. У нашого ювіляра трохи інший рецепт: він ніколи не курив цигарки і не робив людям зла. Я собі подумав, що з такими «параметрами» мені до сотні літ не дожити… Ірина згадує, що дідусь у неї за фахом був слюсарем, газовиком. Ну, якщо так розібратися, то, мабуть, вся газифікація краю у нього на очах проходила. Коли в хатах почали встановлювати газове причандалля, а відтак – ремонтувати, то ліпшого майстра округа не могла собі знайти, ледь не в кожній хаті був…
А в день ювілею в хаті пана Кузя було велике свято, може навіть більше, ніж зазвичай, бо, окрім сільських чиновників, приїхав привітати дідуся хор десь аж з Блажева. Гарні такі жінки, співучі, всі у квітчастих хустках – таких, як за молодості діда Миколи носили. Потішили старенького, настрою додали, а він взамін бажав кожному дожити до 100 років.
Роман ІВАНЧУК.