Друге народження стадіону

SambirWZ
205

Друге народження стадіону

Минулої суботи майданчик зі штучним покриття у Бісковичах народився вдруге. Вперше на його іменинах ми були рівно одинадцять років тому. Хочу переказати вам тодішню атмосферу. Навіть для чиновників, які приїхали на урочистості, штучне покриття видавалося дивом цивілізації.

 

Місцеві селяни мали свої міркування: приходили, торкалися, а дехто кепкував: чи можна тут випасати худобу і чи буде «трава» рости так, аби її треба було косити… Нині то вже історія, але Бісковичі направду чесно відіграли свій вік, бо усі більш-менш престижні турніри відбувалися саме там. Але термін експлуатації минув рік тому. Так чи інакше, настил слід було міняти. Але стадіон опинився уже не у віданні району, бо перейшов під Бісковицьку об’єднану громаду. Райрада віддала спорткомплекс бісковичанам, а вже ті взялися за оновлення. Вартість настилу у півмільйона гривень поділили поміж собою місцева влада та обласна, розповів «Високому Замку» керівник районної спорт-школи Михайло Цимбрила. Взагалі, треба сказати, Михайло Кузьмич, дуже сумлінний спортовець, який без зайвого галасу просто творить свою добру справу – пильнує за тим, аби діточки мали де у футбол побавитися. І то не так, як їхні батьки – дві тички посеред поля, напівздутий м’яч, а в абсолютно нових умовах – на штучному покритті, на яке і падати приємно.

З нагоди відкриття оновленого стадіону до Біскович прибув владний ескорт з району – голова РДА Микола Фрей, голова райради Віталій Кімак, депутат облради Олег Домчак, голова ОТГ Володимир Андрущенко. Після їхніх привітань розпочалося власне те, заради чого і відновлювали стадіон – турнір серед діточок. Спортовці з Перемишля надали дійству статусу міжнародного. Зрештою, вони і взяли перше місце. У такий випадках, щоб не принижувати господарів, ми пишемо про те, що гостям треба дати виграти, бо вони стратилися на дорогу. Другу сходинку взяли Мостиська, третю – Самбірська районна ДЮСШ «Сокіл», четверту – футболісти зі Самбора, на п’ятому і шостому місцях – дрогобичани. Традиційно визначали кращих. До цього числа потрапили Іван Лозинський (район) та Євген Городиський (місто).

Ми перепитали у Михайла Цимбрили, які почуття його охоплювали, коли відкрили оновлений стадіон, і той відповів: «Життя наче знову розпочалося…». Причому, ми б додали, життя для нового покоління юних спортовців.

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар