Живемо, як в «американському бойовику»

SambirWZ
208

Живемо, як в «американському бойовику»

Пригода, яка трапилася зі мною, уже літнім чоловіком, в рамки здорового глузду не вписується. Просто, проживши на світі білому купу літ, ніколи не думав, що сценарій американського бойовика може бути на вулицях Самбора.

ЦЕ БУЛО якраз на Івана. Ринок не працює і людей на роздоріжжі вулиць Стуса і Торгової практично нема. Я переходив там дорогу, акурат з боку ринку у бік десятої школи, там навіть є перехід, але його правил практично ніхто не помічає. Крайчиком ока бачу, що на швидкості летить якась автівка, прискорюю хід, а водій, не вмикаючи поворот (я сам шофер і інстинктивно такі речі помічаю), завертає вправо на ту ж вулицю Стуса. До моєї ноги залишається якийсь метр – не більше. Аби не сталося біди, пробую відстрибнути і у цей самий час рукою вдаряю об заднє скло машини. Якраз обручкою зачепив… Маю право думати, що такі дорожні ситуації виникали і ще десь виникатимуть, але те, що сталося далі… Водій вийшов з машини, притиснув мене до стіни будинку, вхопив за комір і почав точково наносити удари кулаком в голову… Бив в одне і теж місце. Скільки тих ударів, точно не знаю, бо почав губити свідомість. Якраз у той самий час з нашого магазину (це поруч) вийшла моя дружина, крикнула, чого це б’ють чоловіка… Після інциденту мені насправді стало зле. Спочатку мене відвезли додому, а потім, коли головні болі не проходили і почалася блювота, повезли до шпиталю зі струсом мозку. 12 днів – по дві крапельниці удень… Мало того, що грошей пішло багато, та ще й стільки принижень пережив… За справу взялася поліція, яка приїхала після повідомлення з лікарні. Нападникові на мене загрожує… штраф – якихось 850 гривень і судимість. Нікому ніколи не бажав зла, але у того чоловіка – Ігоря Б. зі Самбора, мабуть, назавжди залишиться «клеймо зека». Принаймні, у моєму розумінні… А взагалі, побувавши в травматології і наслухавшись всіляких таких історій – коли навіть чоловіка по голові за ніщо арматурою побили, то стає страшно. Невже у «бойовиках» живемо?

Ярослав РОЧНЯК. м. Самбір.

Вас це може зацікавити