Згасла свічка Івана Сакаля

SambirWZ
17

Згасла свічка Івана Сакаля

Ми знову стали на коліна, стрічаючи тіло загиблого Героя. У Самборі та Старому Самборі знову зазвучало тужливе «Пливе кача», а на Турківщині мама не діждала з війни сина… Трохи прикро, але, на жаль, у Самборі на Площу Пам’яті прийшло надто мало, як для Самбора, людей. Якби не військовики, то нас була б жменька… Ми вже втомилися зустрічати Героїв? 

ІВАН Сакаль отримав поранення під час обстрілу наших позицій 1 травня. Його доставили у госпіталь міста Дніпро. Перебував у комі, відбулося кілька складних операцій, але медикам не вдалося врятувати життя молодого чоловіка… Старший сержант ЗСУ отримав кульові поранення біля селища Новотроїцького. Куля увійшла в районі правої вилиці, вийшла через зону лівої лопатки, пошкодивши на шляху всі життєво важливі органи.

Це була третя ротація Івана Сакаля на війні, розповів його товариш, голова правління Українського мілітарного центру Тарас Чмут. Йому було лише 24 роки. У морську піхоту прийшов з комендатури ВМС у 2015-му році. А на війні з 14-го… Ми познайомилися взимку 15-го на перших курсах з британцями для морпіхів. А через кілька місяців я потрапив у його взвод – він вже був головним сержантом, розповів Тарас Чмут. І додав, що Іван був справжнім розвідником – спокійним, стриманим, розумним, займався кросфітом і не раз брав участь у «Звитязі ВМС». «Він ніколи не прогинався перед командуванням і ніколи не вислужувався. Не прагнув ані нагород, ані посад чи звань. На нього завжди можна було покластися. Я радий що ми, як планували ще в АТО, встигли сходити в Карпати влітку і взимку облазили Київ… Я набрав його першого числа, перекинулися парою слів, Ваня сказав, що зайнятий (готувалися до виходу), здзвонимося, мовляв, пізніше. А уже наступного ранку він отримав смертельне поранення в бою. Він воював за свої переконання і свої ідеали! Він прожив коротке, але гідне життя і загинув зі зброєю в руках у бою…»

Іван Сакаль став 305 Героєм з Львівщини, який віддав життя за мирне сьогодення. І скільки ще життів треба віддати, скільки материнських сліз виплакати, аби нарешті схід заспокоївся?

Юрій БАРНА.

Вас це може зацікавити