З життя державних службовців: ліпше менше, але довго, ніж багато, але коротко…
У п’ятницю державні службовці святкували своє професійне свято. Дивно, але, наприклад, голова РДА не є держслужбовцем, а тільки ними керує… Це люди, до яких ми приходимо більше з проблемами, ніж з радощами, яких лаємо, коли щось не так, або списуємо саме на них свої біди. А вони терплять, ще й за невисоких зарплат, а потім і пенсій.
У САМБОРІ актова зала зібрала службовців. Голова РДА Микола Фрей вирішив не розповідати довго, як живеться у «білому домі» його обивателям, а просто підвів риску – за рейтингами, Самбірщина завжди була наприкінці «турнірної таблиці», а тепер увійшла у десятку сильних. І це показник. Голова райради Віталій Кімак розповів про злагоджену співпрацю з колективом адміністрації та єдину команду. Багато нині у зв’язку із змінами політичними говорять про те, що таких адміністрацій не треба взагалі, або потрібно на половину скоротити. Схоже, на верхах самі не знають, що робити і як далі буде, констатував пан Кімак. А потім нагородив відзнаками райради Василя Леська, Марину Ленарт, Руслану Ревть, Петра Рибака. Грамотами своїх підлеглих нагороджував і Микола Фрей. Відзнаки удостоїлися Наталія Б’єга, Наталія Білинська, Мирослава Білинська, Алла Войтович, Ольга Галицька, Галина Гудз, Сніжана Гудз, Оксана Зубаль, Юрій Колодій, Ірина Лащ, Галина Мільо, Ірина Павліш, Ольга Парпієва, Богдан Пастернак, Марія Руда, Марія Стадник, Наталя Федьків, Леся Ханас, Віра Шляхта, Ігор Баран, Петро Дністрянський, Лариса Казан, Віталій Кімак, Ігор Малецький, Степан Мількович, Сергій Сулиба, Оксана Харо, Ярослав Шехович, Оксана Галюлько, Оксана Затварська, Галина Кокоць, Мар’яна Кухар, Ірина Сикотинська, Андрій Шуркавський. Миколі Фрею вручили Грамоту Львівської обласної ради. І тільки після того сценою заволодів гурт «Вечірній Самбір» – море задоволення від Віталія Іващака, Василя Гамара та Любові Кисиличак.
І хоч в один день на двох святах не бувають, але «Високий Замок» встиг на таке ж торжество і у Старий Самбір, де колектив РДА вітали голова райради Тетяна Терлецька, народний депутат України Андрій Лопушанський, інші достойники. Голова адміністрації Іван Грись з радістю доповів, що запрошував на свято усіх своїх попередників. І правильно зробив – нехай люди відчувають свою значущість. Зустрілися ми з Зеновієм Литвином, Іваном Хомичем, Миколою Цепендою. Володимир Цегенько та Орест Бонк, мабуть, були заклопотані іншими справами, а Михайло Дмитрук поїхав на відпочинок. З нагоди свята адміністрація відзначила Лесю Ляхович, Світлану Кедьо, Марію Солтис, Віту Борковську, Валентину Дмитрук, Надію Дуркалець, Наталію Миджин, Наталію Васурчак, Марію Ковальчук, Тетяну Миджин, Світлану Лесик, Марію Карлик, Володимира Головчака, Галину Гриб, Олену Назаревич. Відзначили і працю Віталія Медведєва, Зеновія Кутельмаха, Михайла Середницького, Галини Назаренко, Світлани Гриценко, Романа Тимчака, Олега Досяка, Оксани Яким, Володимира Поповича, Ярослава Курія, Сергія Маковського, Андрія Яворського, Володимира Головчака, Любові Галай, Уляни Дякун, Надії Багряк, Світлани Негриско, Петра Юрчика, Катерини Борецької, Христини Леськів, Мар’яни Вижак, Лілії Цекот, Людмили Вечорко, Семена Цебака, Світлани Стрижак… А ви звернули увагу, що у наших владних домах працює найбільше жінок? Або, скажемо так, чоловіки працюють гірше і тому грамот для них забракло…
Закінчити святкування хотілося б словами Миколи Цепенди, який найдовше і два рази керував районом з третього поверху «білого дому». Сказав, що життя непросте – тоді, коли йому пенсію нараховували, вона начебто пристойною була, але з роками її ніхто не підвищує. Проте, каже екс-очільник, ліпше менше грошей, але довго, ніж багато – але коротко… Живіть довго, держслужбовці!
Роман ІВАНЧУК.