Злодій у злодія…

Дивовижний випадок стався на одному з підприємств нашого регіону. Директор, схвильований тим, що з території вкрали дві камери стеження, написав заяву у поліцію. Парадоксально, але через три дні зникла і третя камера…

Правоохоронці розпочали кримінальне провадження. Переглянули попередні записи і натрапили на постать в масці, яка приглядалася до камер. Почався пошук винуватця. Що цікаво, його невдовзі розшукали, причому ходив у тій же куртці у мікрорайоні поблизу. Проте, у раніше судимого 24-річного самбірянина камер уже не було. Твердить, що хтось украв. Додуматися красти камери, які мають охороняти завод, міг тільки дуже зухвалий злодій. Якщо і їх у нього украли, то діяв ще більш нахабний…

Мені пригадалася цікава ситуація багаторічної давності. У Старому Самборі за Дністром розклалася сім’я циганів. Жили на березі, а хрін копали по усіх усюдах. Було спекотно і ми з тодішнім редактором районки Андрієм Дякуном пішли скупатися. Побачивши «табір», вирішили познайомитися і написати матеріал про кочове життя. Я звернув увагу, що мішків з хріном не так багато, а глава родини прокоментував, як нині, пам’ятаю: «Ви собі уявити не можете, але в нас, у циганів, хтось з міських мешканців вкрав два мішки хріну тієї ночі»…

Видно, історія про те, що злодій у злодія може вкрасти, має властивість повторюватися.

Роман ІВАНЧУК.