Зі своїми грішми важко розлучатися?

Про об’єднані громади останнім часом пишемо дуже багато. Здебільшого у райдужних тонах, бо самостійність дасть людям більше фінансового достатку та користі. Тому виграють ті, які першими пішли на “експеримент”. Але сьогодні голова Самбірської районної ради Віталій Кімак подивився на тему трохи з іншого, ми б сказали, несподіваного боку. Бо одна справа, що громади матимуть свої гроші, а зовсім інша – треба вчитися жити у системі взаєморозрахунків. 

Станом на 1 травня, об’єднані територіальні громади району заборгували районному бюджету більше 4 мільйонів гривень. З початку року новостворені громади перейшли на прямі бюджетні відносини з Києвом. Відтак, отримали фінанси і повноваження на утримання шкіл, закладів медицини, садочків, закладів культури, спорту та позашкільної освіти. На освіту у державному бюджеті для громад окрема освітня субвенція – 41,7 млн.грн., на медицину – 20,7 млн.грн, – заклади охорони здоров’я первинного (ФАПи та амбулаторії) та вторинного рівнів (стаціонарні лікарні та поліклініки). На органи управління, Народні доми, дошкільні та позашкільні заклади, фінансування спорту, харчування та довезення дітей передбачені місцеві податки та збори. При цьому головний ресурс, який отримали громади – податок з доходів фізичних осіб (13 млн.грн) та базова дотація (13,7 млн.грн), які раніше надходили до районного бюджету.

Іншими словами, об’єднані громади стали такими собі міні-районами, до яких потрапило близько 90 млн.грн, які раніше йшли у казну районного бюджету. А отже, від початку року мали б працевлаштувати у себе усіх працівників бюджетних установ. Разом з цим, для лікування хворих з числа жителів об’єднаних громад у лікарнях ЦРЛ районному бюджету слід було передати 70 відсотків медичної субвенції від держави. А 30 відсотків, відповідно до рекомендацій МОЗу, передбачено для фінансування ФАПів та амбулаторій.

З працевлаштуванням через переведення – вийшло добре, крім бібліотекарів, які перейшли на роботу у громади з 1 травня. Справа в тому, що від початку року керівники громад не створили вакансій для переведення бібліотекарів. Щодо медицини – громади передали угодами у районний бюджет на фінансування вторинної медицини всього лиш 30 відсотків медичної субвенції. В результаті, районний бюджет протягом січня-квітня недоотримав 3,4 млн. медичної субвенції та змушений був профінансувати зарплату бібліотекарям громад з власних доходів на суму 648,8 тис.грн. Як наслідок, за 4 місяці дефіцит районного бюджету збільшився на понад 4 млн.грн. і до кінця року може зрости до 8 млн. Громади досі не організували на своїх територіях позашкільну освіту та соціальні послуги, які фінансуються з місцевих бюджетів. Такі послуги продовжують здійснювати районні підрозділи за рахунок власних доходів. Приміром, за перші 4 місяці послуги з позашкілля (гурткова робота, мала академія) у громадах обійшлися району у півмільйона гривень. А самі громади не поспішають організувати цю роботу самостійно. Відповідні звернення про відшкодування районному бюджету заборгованостей скерували до керівників громад і обласного фінансового управління. Виходить, що у нас ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ – ЦЕ САМОСТІЙНІСТЬ ЗА ЧУЖИЙ РАХУНОК? Від початку року ми свідомо не йшли на різке скорочення районних послуг у об’єднаних громадах, бо вважаємо, що люди не повинні відчути від децентралізації негативу. Просили голів громад якомога швидше зняти ці проблеми, але ті не поспішають. За 4 місяці проблем не поменшало, а фінансова діра збільшилася.

Віталій КІМАК. Голова Самбірської районної ради.