Казуси добровільного об’єднання громад

Ця тема вартує того, аби стати надбанням усієї України. Не виключено, що вона прозвучить і під куполом парламенту з уст народного депутата Ярослава Дубневича, бо той казус, що стався, геть нівелює ідею територіальної реформи і децентралізації влади. Тобто, чиновники начебто задекларували підтримку об’єднанням, а на ділі вставляють палиці у колеса.

Ми писали про те, що Самбірщина стала лідером в Україні за кількістю об’єд-наних громад. І щиро цим пишалася. Однак, минулого тижня для двох таких об’єднань – Вільшаницького і Луківського, обласні чиновники увімкнули червоне світло. І це незважаючи на те, що Верховна Рада там уже призначила перші вибори. Обласні чиновники чомусь вирішили, що ці громади не відповідають дуже формальному критерію – так званому перспективному плану. Хоча такий план затверджувала сесія обласної ради ще на початку літа. Відтоді справді відбулися певні зміни – Вільшаник, Монастирець та Ралівка мали об’єднуватися. Проте люди не захотіли Ралівки і, очевидно, мають на це підстави. Але це не дає підстав обласним чиновникам нехтувати об’єднанням Вільшаника з Монастирцем. Достатньо лише внести зміни до рішення обласної ради. Така пропозиція прозвучала на сесії облради від Олександра Ганущина та Ярослава Качмарика, однак обласні обранці ідею не підтримали того дня, а обіцяли наступного сесійного засідання. Чим закінчиться розгляд цього питання, невідомо, однак через халатність Львівського офісу реформ втрачається час і шанс цим громадам уже з наступного року мати свій самостійний бюджет. Та найгірше те, що люди, повіривши кращому життю в об’єднаних громадах, тепер розчаровуються.

Аналогічна ситуація є у об’єднанні Купновицької та Луківської сільрад.

Роман ІВАНЧУК.