Коли в Україні тільки говорять про те, як допомагати невиліковно хворим, на Старосамбірщині уже допомагають

SambirWZ
144

Коли в Україні тільки говорять про те, як допомагати невиліковно хворим, на Старосамбірщині уже допомагають

Якщо пильнуєте за медичними повідомленнями у ЗМІ, то останніми днями йдуть сюжети про те, якими насправді бідолашними залишаються в Україні люди з рідкісними захворюваннями. Вони потребують надто великих сум не для того, щоб оздоровитися, бо оздоровитися неможливо, а для того, щоб просто жити – зі своїми болячками і горем.

Але якщо на рівні України про це щойно заговорили, то у Старосамбірському районі уже почали діяти. До Галини Павлечко – керівника управління соціального захисту, звернувся міський голова Добромиля з чужою бідою. Мешкає у містечку сім’я, у якій дитина має так звану “хворобу метелика”. Це, не приведи Господи, такий рідкісний стан, коли уся шкіра вкривається язвочками, що перетворюються у відкриті ранки. Мати має лише поміч на діти, батько перебивається тимчасовими заробітками, а тому грошей на лікування дитини катастрофічно бракує. Чимось влада допомагає, але хіба це вихід з ситуації? Власне, після цієї історії Галина Павлечко, заручившись підтримкою голови райради Тетяни Терлецької, головного лікаря ЦРЛ Юрія Войтіва, напрацювала відповідну програму, під яку обранці району виділили у межах півмільйона гривень. Пані Галина розповіла, що коли в одній хаті живе два інваліди, то начебто діє програма помочі їм. Насправді, як показує досвід, два інваліди прописуються на одному обійсті – і давай їм поміч… А тут, коли мова йде про орфанних хворих дітей, яких справді нема як підтримувати, копійки не виділяють… Цю несправедливість і вирівняли. Принаймні, це будуть гроші не проїдання для більш-менш здорових інвалідів, а для підтримки немічних дітей. Нині таких у районі 6. Хтось може закинути, мовляв, 500 тисяч для шести дітей? Галина Павлечко каже, що ці кошти районного бюджету не йтимуть напряму у якісь лікувальні заклади, а відразу батькам під конкретні медикаменти для порятунку хворих діточок. Підхід буде суворий та індивідуальний. Одній дитині, наприклад, вистачає одного препарату двічі у місяць вартістю 14 тисяч гривень, іншій – на півроку – 300 тисяч. В районі допускають: за можливості будуть допомагати і дітям з прогресуючими патологіями, яким потрібна трансплантація.

У всьому, про що розповіли, тішить один факт: влада взялася допомагати виживати конкретним дітям, а то у нас часто буває, що всі проблеми медицини та пацієнтів зводяться лише до того, як дати лікарям зарплату.

 

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар