Коли звучить орган, скрипаль палицею товче по магнітах
Ця новина, розповсюджена в Інтернеті, можна сказати, шокувала. Виявляється, наш унікальний орган в органному залі під загрозою замовкнути. Самбір звик до того, що цей унікальний інструмент – наче беззмінний атрибут, який передається з покоління у покоління ще з початку минулого століття. За різними даними, звучання інструменту одне з найкращих чи то у Європі, чи то в Україні… Хоча і одне, і інше – однаково для нас приємне.
Я пам’ятаю початок вісімдесятих, коли звідти забирали продуктовий склад. Якось незґрабно виглядало те, що влада у середині минулого століття облаштувала у прекрасному костелі звичайний склад, але потім Бог дав розуму тодішнім владоможцям і вони винесли торгівлю. Під час очистки приміщення знайшли залишки потужного органу, які скерували на реставрацію аж у далеку Естонію – поближче, як з’ясувалося, нема фахівців. Відновлення тривало багато років, але тамтешнім фахівцям вдалося зробити неможливе, і органному залу повернули його незмінний атрибут. З тих часів він став візитівкою міста.
Сюди приїжджають туристи з найближчих міст-курортів послухати звучання безцінного інструмента. Щоправда, паломництва місцевих мешканців не відчувається, але це завжди так є – свого не бачимо, зате, опинившись в іншому місті, ходимо з відкритим ротом. Ну, конче рот відкрився б від того, що акустика дуже хороша… В деяких місцях коливання звуку триває 6,5 секунди. Власне цю цифру озвучила в.о. директора училища культури Галина Петрівська, додавши, що інструмент опинився під загрозою існування. Господиня інструменту Ірина Терлак зізналася, що уже звикла до його огріхів і для того, щоб їх не почули слухачі, грає лише ті твори, на яких інструмент не фальшивить. Але без сюрпризів не обходиться. “Ось тут є такі магніти, вони залипають і через це зависають ноти. Коли так трапляється, то скрипаль приходить сюди і палицею стукає, от вони і розлипаються. То навіть буває в ході гри, під час концерту… Я йому киваю, щоби побіг і правив”, – зізналася пані Ірина.
Найгірше, цитуємо далі повідомлення в Інтернеті, що в Україні нема фахівців, здатних взятися за ремонт. Училище культури хоче звернутися до чеської фірми, яка може змайструвати орган. Два роки тому фахівці Львівської консерваторії намагалися порахувати, скільки коштуватиме ремонт. Станом на минулий рік, цифра дійшла до 400 тисяч гривень. В Департаменті з питань культури хочуть знайти кошти в обласному бюджеті і сподіваються, що й Самбір найперше має бути зацікавленим у збереженні свого унікального органу. Ми б хотіли цим повідомленням привернути увагу влади, громади до проблеми. Місто, яке хоче розвивати туризм, мусить рятувати те, що є.
Роман ПОГОНИЧ.