Коронавірус наших днів:
директори почали так щиро поважати своїх працівників, що возять їх на роботу власним транспортом
Карантин послабили, карантин продовжили – якось так можна охарактеризувати ситуацію з пандемією станом на кінець минулого тижня. Начебто запрацювали заклади обслуговування, крім ресторанів та кафе, начебто люди стали безпечнішими і менш переляканими, а кількість заслаблих, згідно зі статистикою, не зменшується, а радше навпаки.
Єдине, що більш-менш тішить у цій ситуації, то оптимістичні звістки про те, що гірські райони Львівщини хворіють не так часто і мають малу кількість захворювань. В тому числі називають Самбірщину і Старосамбірщину. Але фахівці, констатуючи цей факт, нехай би прокоментували, чому нам тут так добре? Чи то свіже повітря своє робить, чи то невелика густота населення. До речі, на Старосамбірщині помер чоловік, у якого в одного з перших виявили коронавірус. Його поховали, односельці, які з повагою ставилися, дружно прийшли попрощатися. Як нам розповіли, не конче довіряють статистиці, бо переконані, що земляк помер від зовсім іншої недуги.
За нашими спостереженнями, місцева економіка якось запрацювала. Маємо на увазі торгівлю, бо іншої економіки дуже мало, але очікуваного ефекту від «купи-продай» та й сфери обслуговування загалом, мало. І знаєте, чому? Найперше – за час карантину люди втратили дуже багато традиційних надходжень у родинну казну, бо все, що мали, пускали на продукти, побоюючись голоду. З другого боку – не запрацювало основне підприємство – автоперевізницьке. Люди зі сіл не можуть виїхати (ліпшого карантину й не придумаєш) і тому усі артерії, які живили місто людськими споживацькими потоками, просто засохли. Можна, повторимо фразу з минулого спецвипуску: ми тут, в місті, живемо, такі гонорові, багаті, а насправді без селян – ми нічого не варті. Дійшло до того, що директори самбірських підприємств чи власним транспортом, чи найманим за свій кошт, возять своїх працівників з роботи і на роботу. Цінуйте колектив Самбірського АТП-14608! Ми спілкувалися у суботу з керівником Іваном Романяком. Нічого нового не сказав: мали дозволити масовий рух маршруток з 22 травня, але перенесли відкриття сезону на 29 травня. Все через погану статистику з коронавірусом. Сказати, що дозволять рух після 29-го, не можна. А раптом знову щось. Іван Миколайович втішився нашому компліментові, мовляв, без вас ми мало що вартуємо і до бізнесу може прийти скрута. Та пан директор тут же відповів, що скрута на його підприємстві уже давно. Має на увазі, що колектив не працює, люди у відпустках за власних кошт, а податки треба платити сповна.
До речі, про податки. Група депутатів Самбірської міської ради звернулася до очільників Самбірської ратуші, аби зменшили податковий тиск на підприємців у зв’язку з пандемією. Звернення зареєстрували належним чином, але ми станом на кінець тижня реакції очільників міста не чули і не бачили. Депутати від цього обурюються, ратуша мовчить, але… Один з депутатів-підписантів зізнався нам, що, коли таке ж звернення пустили поміж самих підприємців, то підписів назбиралося мало що… Теж дивно. Якщо підприємців таке влаштовує, то нехай так і буде…
І наостанок. Станом на понеділок, у Самбірському районі було 8 випадків коронавірусу, в тому числі 3 – у Самборі. Старосамбірщина «завмерла» на позначці 3.
Роман ІВАНЧУК.