Краплина, без якої можна померти

Дай Боже, щоб ніхто не знав, що таке діабет та інсулін. Але якщо діабет уже є, а інсуліну нема, то це катастрофа! Хворі поскаржилися соціальним мережам, що у Старосамбірській ЦРЛ не видають безкоштовний препарат. 

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ інсуліном взяла на себе держава, придумавши відповідну програму. Але написати програму значно простіше, ніж дати кошти на інсулін, через відсутність якого може просто закінчитися чиєсь життя. В аптеках, інформують нас читачі, препарат є, але, зрозуміла річ, за гроші… Препарат не з дешевих.

З розумінням проблеми поставився до наших запитань медичний директор ЦРЛ Олег Горбовий. Він вкотре нагадав, що інсулін – це цільова державна субвенція, але грошей, як це завжди у нас є, дали менше від потреби, і тому кошти швидко закінчилися. Дофінансовувати потребу та ж держава радить з місцевого бюджету. Колишня райрада, як могла, так допомагала грішми, але ця рада уже скінчилася… До кінця року забракло на інсулін загалом 150 тисяч гривень, констатував пан Горбовий.

Тепер, признатися, навіть не знати, до кого апелювати? Новим ОТГ та її керівникам ще явно не до інсуліну, але як бути діабетикам? Нам видається, що є речі, про які чиновникам треба пам’ятати повсякчас, аби хтось не помер без рятівної краплини інсуліну. І найперше тим чиновникам, які зверху, які навчилися свої «дірки» латати місцевими бюджетами – ніби вони переповнені…

Роман ПОГОНИЧ.