Лава запасних доволі куценька, якщо вона взагалі є…

SambirWZ
26

Лава запасних доволі куценька, якщо вона взагалі є…

Спроба спрогнозувати, хто прийде на третій поверх «білого дому» після Ореста Бонка

Сказати, що відставка голови Старосамбірської РДА Ореста Бонка на початку минулого тижня була несподіванкою, не можна. Він сам написав заяву, а Президент її задовольнив. Не виключено, що такому рішенню Ореста Едуардовича передували червневі події, коли правоохоронці запідозрили його в отриманні хабара. Факт не доведений, а чоловікові життя уже зіпсували. 

ТРИВАЛИЙ час пан Бонк був на лікарняному, недуга виявилася серйозною. Потім вийшов на короткий період, а згодом написав заяву на звільнення. Ми ще тоді передбачали, що з відкриттям кримінального провадження йому буде дуже складно працювати, враховуючи бодай той момент, що першим, хто сповістив про «хабар» посадовцеві, був сайт Львівської ОДА. Ще у поліції нічого не коментували, а обласна влада уже заплескала у долоні, мовляв, очищаємося… А з нашої точки зору, ця висока посада не вартує втраченого здоров’я, та й люди не дуже повірили у те, що їхній очільник – хабарник… Востаннє на публіці Ореста Бонка бачили у Старосамбірській СШ №1 під час зустрічі професорів зі шкільними парламентарями. Кажуть, виглядав не найкраще. Нам складно прогнозувати подальшу долю екс-посадовця, мабуть, повернеться у шкільництво. звідки і прийшов до влади, однак ще невідомо, чим закінчаться підозри правоохоронців…

А тим часом, на Старосамбірщині почали пошук нового очільника району. Не виключено, що це знову ж таки має бути людина з команди нардепа Андрія Лопушанського, лава запасних у якого дуже куценька. Або, як сказав колись один пан, тієї лавки уже в принципі нема. І якщо у районі і знайдуться інші охочі покерувати, то навряд чи на них впаде вибір, бо треба бути вірним і народному депутатові, і Президентові – вибори уже наступного року і на ключових кріслах мають бути свої – так, зрештою, завжди було. Ще один чинник: з нинішнім губернатором Олегом Синюткою працювати непросто. Він сам шалений трудоголік і хоче цього від підлеглих. Але порожнє місце, як відомо, порожнім не буває і, якщо на когось робитимуть ставку власть імущі, то радше всього, на помічника-консультанта народного депутата. екс-голову Старого Самбора Івана Грися. Хоча, судячи з усього, його задовольняє те місце, яке має нині, але є й інше поняття: «люди команди». Як люблять говорити у наших лісгоспах, «Команда – й кури марширують»… Свого часу Іван Михайлович програв вибори міського голови у маленькому Старому Самборі, то ж чи варто випробовувати долю та авторитет на посаді значно складнішій та ще й у непростому депресивному районі? Не виключено, що претендентом на посаду намісника Президента може бути і нинішній перший заступник голови РДА Руслан Пупа. Може буде забагато відвертості, але скажу: Руслан Романович, коли прийшов у перші заступники до Ореста Бонка, був якийсь геть несміливий та розгублений. Але з кожним наступним місяцем підростав і почав справляти враження толкового керівника, який орієнтується у багатьох речах. Зрештою, з часу хвороби Ореста Едуардовича виконував обов’язки голови, по суті не маючи свого заступника. До позитивів віднесли б і те, що за цей час отаборилася дружба між райрадою та РДА, принаймні, ми не помічали перетягування ковдри чи з’ясовування стосунків: хто мудріший чи хто владніший, чим, на жаль, Старосамбірщина інколи славилася…

Наразі до числа претендентів ми вписали дві особи, але це не край… Можуть з’явитися і інші. До слова, у Самборі (?) нам назвали ще кілька претендентів – Ігоря Несторака, Юрія Войтіва, Ігоря Ярему і навіть директора Самбірського ринку Івана Деньковича. Три перші уже, так би мовити, пенсійного віку і навряд чи на них, попри усю нашу повагу, робитимуть ставку, а пан Денькович, якому ми розповіли про те, куди його «сватають», довго сміявся… Хоча аналітики, висуваючи цих претендентів, видно, просто перерахували усіх, хто дружить з народним депутатом Андрієм Лопушанським. Хоча уже нині можна поспівчувати людині, яка прийде на цю посаду. Це, знаєте, не колишні часи, коли керували усім та усіма, це така посада, яка здебільшого передбачає відповідальність, та тверду голову – удари витримати, а не просто право урядувати…

Дозвольте згадати ті часи, які затаврували як ганебні, бо комуністичні. Тоді створювали резерв кадрів. Приходила, наприклад, молода людина на якусь посаду, до неї придивлялися, прицінювалися і, якщо вона чогось варта, то ставили у резерв. І далі вчили та готували до можливого призначення на керівну посаду. Це був час авторитаризму – тому нічого дивного. Потім настали інші часи – демократії, і люди уже почали обирати собі очільників самі. І тут посипалося – кого тільки не обирали. Причому, за принципами чи то вірності комусь, чи то з політичних мотивів. І дійшли ми, люди добрі, до того місця, у якому уже майже нема кого обирати. Мудрі влади бояться.

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар