Львівський фраєр на польській території «Шегинь» розбив вікно автівки нашої владної делегації

SambirWZ
107

Львівський фраєр на польській території «Шегинь» розбив вікно автівки нашої владної делегації

Віддавна так було, що коли до Польщі прямує наша владна делегація, то, маючи запрошення від поляків, домовляються заздалегідь з прикордонниками та митниками, що поїдуть по “пільговій” полосі. Це зрозуміло, бо стояти у довжелезних чергах разом з тими, хто приторговує прикордонним крамом, чи возить робочу силу за кордон, якось не випадає. Це була роками перевірена “схема”, яка ні у кого не викликала емоцій… До минулого тижня…

З МІСТА Б’яла Подляска поверталася невеличка делегація у складі голови голови райради Самбірщини Віталія Кімака, керівника Центру зайнятості Івана Тимціва, представника українсько-польського товариства Валерія Трача та інших, які вели непрості перемовини з польськими партнерами щодо участі у деяких міжнародних проектах. Не доїхавши 100 метрів до пункту пропуску у «Шегинях», наші владні мужі, маючи дозвіл польської прикордонної служби на рух тією лінію, яка найменше завантажена, несподівано потрапили у тісняву. Водії, які займаються прикордонним бізнесом чи возять заробітчан, не захотіли наших пропускати. Вчинилася словесна перепалка. Одні доводили, що повертаються зі службового відрядження, інші – яка ви, мовляв, делегація, делегація їздить під мигалками. Справа набула серйозного розмаху, оскільки якийсь молодий чоловік – львів’янин, кулаком ударив по склі нашої машини і воно луснуло. Аби не нагнітати ситуації, чоловік змушений був заплатити за скло, але залишалося проблемою, як покинути Польщу з таким «автографом» на машині? Польські поліцейські – то вам не наші, вони відібрали у нашого водія техпаспорт, натомість виписали якусь довідку і тепер за основним документом він знову мусить їхати у Перемишль.

А ми собі подумали проте, що не може українець не осоромитися на чужій території. Важко віриться, щоб поляк полякові наніс би таку шкоду на українській території. Це з одного боку. А з другого – всі ці нерви і ненависть продиктовані нашою бідністю і боротьбою за виживання…

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар