Львівським журналістам показали у Рудках успішного мера і те, як він гроші заробляє

Панство львівські журналісти – балувані і прошені, а тому на будь-які події не поїдуть. Має бути обіцяне щось таке, від чого годі відмовитися. Отож, Львівський Офіс реформ (Володимир Хрущак) та Асоціація міст Львівщини (Василь Абаімов) запропонували колегам відвідини Рудківської ОТГ, яка вважається в області успішною. А головне – коли громада збільшилася, з’явилися нові фінансові можливості співфінансувати серйозні проекти розвитку.

Для початку голова громади Іван Лозинський зробив заочну екскурсію свої селами у своєму кабінеті. Для інформації. Найближчі сільради -Підгайчиківська, Чайковицька, Погірцівська, Сусолівська, організувалися у жовтні 2017 року. Населення – близько 14 тисяч осіб, територія – 132 квадратні кілометри. Якщо раніше Рудківська міськрада мала бюджет у 10-11 мільйонів, з них половина – власні надходження, то зараз – 83 мільйони, з них одна четверта – власні доходи. Нас одразу зацікавило, чому не увійшли інші сільради, що поблизу, які завжди називалися Рудківською зоною? Іван Михайлович розповів, що практично з усіма були розмови. Десь люди вагалися, довго розмірковували, а десь просто сільські голови побоялися, що позбудуться сільської влади, а це престижно, і дали задній хід. Нам важко повірити, що керувалися своїми меркантильними інтересами, але минув час і мешканці тих сільрад, які зосталися необ’єднаними, почали заздрити… Торік на конкурс обласних програм місцевого розвитку Рудківська громада подала 13 заявок і усі стали виграшними. Реалізували. Так само, як і два проекти Державного Фонду регіонального розвитку – дитячий садок у с. Підгайчики, яке славиться тим, що дітей народжується більше, ніж старих – помирає, та покрівля у Погірцівській школі. Але одна справа – виграти проект, а інша – співфінансувати. Громада додала свого і нині об’єкти – наче лялечки. За твердженням Івана Лозинського, у цій справі – повна демократія: які об’єкти обирати, самі ж люди визначаються і скеровують зусилля владоможців. Тепер модним стало вуличне освітлення, ремонти шкіл, садочків, Народних домів, придбання нового обладнання, як от у Рудківську лікарню. Вдалося виграти і екологічні проекти – встановили у громадах два десятки сміттєвих майданчиків та придбали контейнери. Начебто, благо, але привчити людей виносити непотреб було складно. А опасаючись того, що екологічне диво можуть просто украсти на метал, встановили їх поблизу бюджетних установ. Впровадили і громадський бюджет. Спочатку суму заклали невелику, а наступний рік, коли люди відчули ефект, треба було уже шукати у казні більше грошей. Цьогоріч буде 6 проектів по 9-10 тисяч гривень кожен. Це, нагадаємо, той бюджет, який дає гроші під людські ініціативи. Одна з таких – придбання сценічних костюмів для музичної школи, у яку наш прес-тур теж завітав. Іван Лозинський спочатку приголомшив тим, що там навчається 220 дітей – це дуже багато як для Рудок, а потім – успіхами. Юні артисти разом з наставниками були у Польщі на фестивалі, здійняли справжній фурор, а закінчилося тим, що привітні господарі просили наших викладачів музики переїжджати до Польщі працювати за контрактом. Іван Лозинський цю міграцію призупинив і всіх відвіз додому, у Рудки. Були ми у Погірцівській школі, яка перекрита металочерепицею, у Рудківській, де теж реалізували немало проектів. За нагоди нам показали музей Героїв Небесної Сотні. До власного сорому, я був там уперше – але зал настільки презентаційний, що львівських журналістів ми не могли звідти витягнути навіть на обід… Не будемо переповідати усе, що бачили і чули, бо однаково не встигнемо описати половину робочого дня, переповненого враженнями. Але нам було приємно зустрітися і з Василем Абаімовим, який багато років очолює Асоціацію міст Львівщини і направду, є доброю нянькою для усіх разом взятих мерів. Подорож у Рудки – це нагода показати журналістам не лише принади містечка, а й успішного молодого мера. Здається, це йому вдалося.

…У кулуарах прес-туру заговорили і про майбутню ймовірну територіальну реформу. Львівські фахівці допустили, що перспективний план розвитку, не виключено, змінять, і на території Самбірщини буде лише три ОТГ – Самбірська, Новокалинівська та Рудківська. Наступного року начебто має зникнути уже добровільне об’єднання, почнеться примусове і власне з такою географічною картою. А це, до слова, означає, що наступного мера Самбора обиратимуть не містяни, а селяни Самбірської
об’єднаної громади і у обов’язки мера увійде турбота про ближні і трішки дальші села.

Роман ІВАНЧУК.