Людям набридла дірява та запилена вулиця Промислова і вони влаштували мирний пікет
Чого в цій історії більше: політики чи дорожньої трагедії, покаже час
Ну, й наробила галасу дорога Мшанець-Стрілки! Тепер її пильнують і місцеві ґазди, і львівські владоможці. і навіть з нагоди перемоги торти випікають. Уже після того, як роботи розпочалися, у гірську зону знову приїжджав головний переговорник у цій справі заступник голови ЛОДА Юрій Бучко. Проінспектував і дійшов висновку, що запланований об’єм робіт мають скінчити до початку серпня.
СТАНОМ на сьогодні, сказав він минулого тижня, тут розпушили існуюче покриття, поклали основу зі щебенево-піщаної суміші та розпочали вкладення асфальту. Роботи проводить підрядна організація МПП «НАРА». Ми свідомі того, що кожен мешканець заслуговує на якісні дороги. Адже розвинена дорожня інфраструктура – це вчасна медична допомога, зниження ДТП, розвиток туристичного потенціалу, залучення інвестицій», – наголосив Юрій Бучко. Все вірно сказав чиновник, тільки з одним пунктом ми не дуже згідні, бо добрі дороги навпаки провокують аварії. Хіба станеться ДТП на дірявій трасі, по якій більше «сороківки» не поїдеш? Щодо ремонту 12,9-кілометрової ділянки, інформує пресслужба ЛОДА, то Старосамбірська райрада виділила 100 тисяч гривень для проведення закупівель з капремонту. Станом на зараз, готується тендерна документація.
Може успіх горян у боротьбі з бездоріжжям «спровокував» і мешканців вулиці Промислової у Самборі, які минулого тижня так само вийшли на шлях, вимагаючи ремонту. А може чиїсь політичні амбіції спрацювали? У першому варіанті ображені долею містяни могли подумати: якщо вийшла добре акція в Стрілках, то чому не може вдатися у Самборі? В другому варіанті – більше політична складова. Скоро ж бо вибори місцеві, а тому палка в колеса діючих чиновників цілком оправдана… Трохи недалекої історії з Мшанця: отець Роман Гром, організовуючи блокування у Стрілках, щоразу наголошував, що це не політична справа. Хоча, як з’ясувалося згодом, політики її використали на свій пошив, мовляв, а чому голова ради Тетяна Терлецька до народу не поїхала, а де у той час був нардеп Андрій Лопушанський? Це вже політика на дорозі. У Самбірському варіанті з вулицею Промисловою були помітні опозиційні політики, чи активісти, які абсолютно компетентно розуміються і у справах будівництва, у дорожніх, базарних, сміттєвих, освітянських і всіляких інших. Головне – задати тему…
Хоча насправді дуже шкода мешканців Промислової, які мучаться на цій дорозі – вічні ями, вічна пилюка, не закриті люки, важкий транспорт летить на швидкості 60-70 кілометрів на годину і так далі. Тамтешній мешканець Андрій Біляк розповідав, що насправді дорогу не перекривають, а просто ходять ланцюжком, аби привернути увагу органів місцевого самоврядування. Машини пропускають, не створюючи їм проблем, поліція пильнує. З приводу привернення уваги, то у молодого чоловіка назбиралося документів на цілу папку – звернення в різні інстанції і відповіді на них. Як правило, оптимістичні, мовляв, будемо робити. І так сусідів тішать уже роками. Було звернення і до попереднього голови ЛОДА Олега Синютки, і до нинішнього – Максима Козицького, але толку нема. Пробували телефонувати на урядову «гарячу лінію», але звідти кажуть, що дорога на балансі міста і треба звертатися в ратушу. Звернення в магістрат так само завершувалися обіцянками. 16 січня сесія міськради прийняла рішення, яким ввела багатостраждальний шлях у програму ремонту, але його наразі нема. На тій же вулиці аварійний міст з діркою, який може провалитися під ледь не кожною 40-тонною машиною… Цим же шляхом у Самбір звозили сміття зі Львова, і, за законами справедливості, мали б з тих грошей щось вділити і Промисловій, вважає пан Біляк. Тамтешній мешканець Дмитро Шикітка говорив про те, що на його пам’яті, а живе у мікрорайоні років тридцять, ніхто вулицю не ремонтував, він думає, що мільйони списувалися, точніше десь тут закопувалися, але серйозного ремонту не було. «Наїхав» на автодор, який, за його словами, робить ті шляхи, які йому вигідні, і відмиває кошти. А ще згадав, що у Самборі стелять дорогу бруківку, а відтак – розкрадають кошти…
І на нашій давній пам’яті, цей шлях вічно був таким, що його легше об’їхати другим боком. Був таким ще до п’ятирічки Тараса Копиляка, був за нього, є зараз, і, не виключено, ще трохи буде. Тому як у ситуації з Мшанцем, так і з Промисловою ми на боці тамтешніх мешканців. І просили б владу полагодити терміново бодай той шматок дороги, по обидва боки якої люди живуть, а будинки тріщать і вікна годі відчинити. Заслуговують право на це бодай тому, що роками живуть у бездоріжжі… Але ми б не хотіли, щоб їх з їхньою давньою проблемою хтось просто використовував на свій лад. Якщо діячі, які нині активно підтримують пікетувальників, свого часу самі були при владі, то чому не відремонтували Промислову? Може для того її залишили, щоб мати підстави критикувати нинішніх? Якби не вийшли на Промислової, то знайшлася б будь-яка інша погана вулиця… Хочу бути дуже об’єктивним і сподіваюся, мені це вдасться. За будь-яку погану вулицю міста можна і навіть треба бомбити владу, але не пасує не бачити, що за останні пять років все ж немало вулиць зробили, як і прибудинкових територій. Опозиціонери цього не хочуть бачити. З їхнього боку, це цілком логічно і така практика буде продовжуватися, повірте, до 25 жовтня включно.
Повертаємося на Промислову. Свого часу цю дорогу прокладали заради того, аби з львівського боку транспорт міг виїхати на вулицю Перемишльську і у бік Мостиськ. Такий же шлях проклали і з другого боку Самбора – так звана об’їзна на Старий Самбір – Коновальця. Це для того, аби гірські райони не мордувалися на нашій транспортній «зав’язці» біля ринку. Коли уже за нинішньої каденції постало питання: яку вулицю ремонтувати першою, то зійшлися на думці, що Коновальця, яка має начебто більше транспорту. Коновальця мають розпочати і про це у минулому спецвипуску «Високозамківської Самбірщини» говорив нам заступник голови ЛОДА Юрій Бучко. При цьому він нагадав, що наступним стратегічним об’єктом після Коновальця має стати Промислова. Коли до неї прийде час, не знаємо, кажуть, що проєктно-кошторисна документація уже є.
Що стосується акції протесту, ми б сказали, доволі злої, хоч і мирної, то це той випадок, коли історія має властивість повторюватися. Свого часу, коли в ратушу йшла команда Юрія Гамара, то на усі лади критикувала діючого Тараса Копиляка: все недобре, все валиться, пропадає, всі злодії, а ми будемо чесні та працелюбні. До речі, казали проти Тараса Васильовича і ті, які нині у нього ж у приятелях – якась така у нас мінлива політика по-самбірськи… Захищатися Тарасу Васильовичу тоді було непросто і це зрозуміло – він же при владі. Тепер, таке відчуття, що все помінялося місцями і опозиціонери використовують ті ж методи проти пана Гамара – все погано, всі злодії… «Обратка» полетіла до Юрія Гамара, якому доводиться захищатися від тих, які у його пятирічній каденції бачать все тільки погане. Навіть якщо щось і добре, то все одно погане…
Про політичну складову свідчать і численні коментарі, в яких схрестили мечі прихильники і симпатики нинішньої та колишньої влади. Одного вечора ми хвилин п’ятнадцять читали «аргументи» типу «Ти дурень» – «Ти сам дурень»! Причому, опріч кількох фейків, змагаються у красномовстві і цілком реальні люди з претензіями і на шляхетність, і на майбутню владу. Дискусії зайшли так далеко, що коментувальники забули повернутися на Промислову… Воістину, поки не було соціальних мереж, мудріших було більше.
Роман ІВАНЧУК.