Марія Голубка знайшлася! Вона в гіпсі…

SambirWZ
171

Марія Голубка знайшлася! Вона в гіпсі…

Ми не сумнівалися у тому, що після  публікації “Пані Голубка, ви де?” про проблеми Никловицької сільради у попередньому номері газети, пані Голубка неодмінно зателефонує. Уважно вислухали всі її аргументи і спішимо передати читачам.

Отож, за її словами, вона уже другий місяць в гіпсі і через те не могла бути на зустрічі в Орховичах. Ми розуміємо, що причина поважна, однак в сільраді працює не лише голова, є, наприклад, секретар. І коли на територію сільради прибувають керівники Самбірщини Микола Фрей та Віталій Кімак, то хтось все одно мав би бути – бодай би заради елементарної ввічливості. Однак, за словами пані Марії, ніхто її на цю зустріч не запрошував, то просто Дубневич мав похвалитися, як встановив у школі вікна. Звичайно, дуже велика помилка організаторів у тому, що вони не поставили до відома сільську владу про те, що приїжджають, бодай навіть дивитися на вікна, а, до слова, мав бути і народний депутат Ярослав Дубневич. Скажу уже на хлопський розум: якби я був війтом, то, незважаючи на лікарняне, когось однаково прислав би на цю зустріч. Ну, вірте, не так часто у віддалені села “прилітає” владний десант. Що стосується міркувань людей, висловлених районній владі, мовляв, голова не приходить на роботу, не проводить сесії, то пані Марія назвала їх крикунами. Ми віримо, бо кожна сільрада має своїх традиційних крикунів і на те нема спасу, одначе інколи крикуни бувають двигунами процесу більше, ніж мовчуни. Але навіть якщо крикуни щось таке на пані Марію сказали, то всі інші, було б це неправдою, одразу спростували. І нарешті, пані Голубка образилася на слова голови РДА Миколи Фрея: коли його питали, чи їхня голова не померла, той відповів, що якщо не було співчуття, значить жива. Визнаємо, що то є такий собі чорний гумор, але який вже  був у тій ситуації…

Повірте, найменше, що хотіли, то образити сільського голову з Никлович, але й промовчати про ті чи інші моменти теж не могли. Зичимо їй скорого одужання і повернення у стрій… До речі, після публікації нам телефонувала не тільки пані Марія, а й інші – з вдячністю про те, що хоч хтось написав правду про їхні віддалені села.

 

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар