Медвідь уступив місце Войтіву

SambirWZ
11

Медвідь уступив місце Войтіву

Не думайте, що нестандартні ситуації виникають лише у медиків Самбірщини. Старосамбірщина також щось таке має, але все трішки простіше… Центром первинної допомоги у Старосамбірській окрузі буде заступник головного лікаря ЦРЛ Василь Савенко. Він пройшов процедуру конкурсу і ця кандидатура особливих емоцій не викликала…

ЩЕ ОДНЕ з розряду приємних. Голова райради Тетяна Терлецька оголосила, що уряд на потреби медицини виділяє півтора мільйона гривень – аби залатати зарплатні дірки і купити інсуліну для діабетиків. Бо в районі, як і скрізь, з цим препаратом біда, і київські пагорби нарешті збагнули, що коли не знайти грошей на «краплину життя», то чиєсь життя може обірватися…

На черговому засіданні сесії райради мали створити комісію, яка буде обирати очільника усієї медицини, бо Юрій Войтів, як відомо, пішов у відставку і залишився лише хірургом. За день до цього лікарі зібралися і голосували за того, хто представлятиме їхній колектив у комісії, що шукатиме головного лікаря. У результаті голосування, цю місію довірили головному фінансистові лікарні Олені Дук. Райдержадміністрація делегувала першого заступника Руслана Пупу. Решта членів комісії – представники депутатських фракцій. Оскільки фракцій багато, то й комісія виявилася немалою. Отож, до числа щасливчиків, які обиратимуть головного лікаря, увійшли Ігор Піхоцький, Роман Батючок, Василь Курій, Іван Габак, Микола Мартич, Любомир Демкович, Василь Дмитришин, Михайло Губицький. Проблема виникла хіба з БЮТом. Там взагалі оригінальна ситуація – один депутат виїхав на постійне місце проживання в іншу країну і не залишив після себе «заповіт» – заяву про складання депутатських повноважень, інший – регулярно їздить на заробітки – і залишився лише Богдан Лапицький, якого нікому було висувати, бо фракція не зібралася. Хоча, гадаємо собі, щось у «білому домі» придумають, аби не позбавляти поважну партію поговорити про головного медика. Нам залишається додати, що претенденти на посаду майже не змінилися – Олег Горбовий, Володимир Корольчук, Іван Медвідь. Василь Чаплинський, якому ми  пророкували посаду, за день до сесії зробив у колективі заяву, мовляв, ні на що велике не претендує.

Трохи більше інтриг було у тому місці, у якому районні обранці мали обирати представників у госпітальну раду – області. Заздалегідь визначилися з тим, що у проект рішення вносять Юрія Войтіва, Івана Медвідя, Василя Савенка. І тут до слова попросився Ігор Бегей. Ні, він нічого поганого не говорив про претендентів, а лише запропонував розширити список до чотирьох осіб і додати місцевого енергетика Андрія Волощака, який, як ми почули, займається якимись мільйонними програмами оздоровлення дітей. Депутатське товариство, схоже, нічого не мало проти Андрія Романовича, але колізія у тому, що чотири поважні мужі на трьох вільних місцях не вміщаються. Голова ради Тетяна Терлецька запропонувала претендентам визначитися, бо раптом хтось захоче зняти свою кандидатуру. У залі були усі, окрім Юрія Войтіва, але ніхто не захотів добровільно сходити з дистанції. Хоча потім у кулуарах заговорили про те, що якби Юрія Ярославовича усі так щиро любили, то конче хтось пішов би у «відставку», не дочекавшись голосування. Голова ради оголосила рейтингове голосування – хто набере найменше – йде на лавку запасних. Лідером перегонів став енергетик Андрій Волощак – 26 «за», на другій сходинці – Іван Медвідь – 24, на тертій – Василь Савенко – 23. І доволі несподівано аутсайдером став Юрій Войтів, який ще вчора для медиків та депутатів був у фаворі, – лише 13 голосів. І тут піднявся пан Медвідь і несподівано для залу виголосив коротку, але влучну промову: «Стільки, скільки зробив для медицини Юрій Ярославович, не зробив ніхто, і я знімаю свою кандидатуру на його користь». Вірте, журналіст «Високого Замку» ніколи і нікому не плескає на сесіях місцевих рад, а тут не втримався, бо це гідний чоловічий вчинок. Всі ми нинішні – такі правильні і досконалі, завтра станемо колишніми та непотрібними, і так не хочеться, щоб нами нехтували, коли після відставки не минулого і 41-го дня…

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар