Медики, яких ганяли «по всьому району», врятувалися

Про цю тему ми написали «штрих-пунктиром», коли розповідали про гірку долю психоневрологічного відділу у Міжгайцях у минулому спецвипуску. Гірку – бо його уже нема. Маємо підозру, що такий же фінал міг очікувати і наркологічний відділ, який очолює Любомир Дмитришин.

ТРЕБАсказати, його колективу явно не щастило. Виселяючись свого часу із Міжгайців, мали поселитися у Дублянах. У тамтешньому шпиталі почали навіть ремонт провадити, але селяни ударили на сполох – просто заблокували усі роботи і випросили наркологів зі свого селища. Другим пристанищем для колективу мала стати територія діагностичного центру в центральній районній лікарні. І знову не вийшло – зійшлися тамтешні мешканці і заявили на повний голос, що їм тут по сусідству не потрібні ні пияки, ні наркомани. Знаючи, що у Міжгацях їм місця не буде, лікар Дмитришин перепросив бухгалтерів, які сиділи у невеличкому і старому приміщенні та взявся за ремонт. Чесно сказати, до редакції приходила делегація, мовляв, впливайте на адміністрацію ЦРЛ, бо біля самої лікарняної кухні селять контингент наркоманів та алкоголіків. Зізнаємося, ми цю делегацію не підтримали на сторінках газети, бо так чи інакше, якщо є потреба у такому відділі, то десь і він має право бути. Недавно у мене з’явилася нагода побувати на оглядинах у наркологічному відділі. Востаннє там був у бухгалтерії і видовище було сумним. Зараз – очам не повірив: сучасний ремонт, необхідні комунікації, огорожа і навіть хворих не бракує. Мушу повторити те, що недавно писав: як би хто не ставився до пана Любомира, але він таки зумів знайти постійне пристанище, організувати ремонт і врятувати колектив від явної “погибелі”. Півтора десятка медиків має місце праці.

Роман ПОГОНИЧ.