Медицина опинилася на межі розподілу і не нехтує хабарями

Розпочнемо з найбільш оптимістичного. Голова Самбірської районної ради Віталій Кімак оголосив, що в районі припиняється будь-яка оптимізація в медицині. Лікарі постаралися і уже вийшли на той більш-менш пристойний рівень, коли фінансово можна буде давати собі раду. Більше того, якщо станеться об’єднання Рудківської громади, а перемовини поміж сусідами уже тривають, то від району, перепрошую, мало що залишиться – будуть окремі об’єднані громади, які уже самотужки даватимуть собі раду. Це те добре, що ми поспішили сказати. Тепер про інше, можливо, менш приємне і стосується 2017 року.

Самбірська міська рада традиційно у липні уже багато років поспіль передає свої гроші на лікування містян районній раді. Район гроші приймав. Розпоряджався ними, здійснював адміністрування лікарні. Протореною стежиною пішли міські депутати і цього разу, а відповідно, районні минулого четверга мали ті гроші прийняти та підписати угоду про міжбюджетну дружбу. Однак цього не сталося. Ніхто з керівників міста на сесію не прийшов, більше того, місто не надало тієї традиційної угоди, яку район мав підписати. Ця тема турбує лікарів, бо якщо обидві влади не укладуть угоди на наступний рік, то невідомо, у якому вигляді збережеться ЦРЛ. За простою логікою, усе медичне, що є на території Самбора, буде належати містові, а відтак – місто шукатиме свого головного лікаря. Район матиме гроші на свої ФАПи чи амбулаторії, а коли хтось зі селян чи то об’єднаних, чи ще не об’єднаних громад, захоче прийти полікуватися у Самбірську лікарню, то їхні бюджети будуть за них платити. Так одвічно є у стосунках з сусідніми районами, так тепер є з об’єднаними громадами. І так, ймовірно, буде між містом і районом наступного року. Не виключено, що районна рада запропонує свої районні гроші прийняти у ратуші, а якщо місто не погодиться, радше всього, так і буде, то самбірська медицина автоматично розділиться на міську та районну. Мабуть, такий стан справ продиктований і тим, що ще до кінця року нинішнього медикам бракуватиме грошей. Ті, які виділила держава з розрахунку на одного жителя, медики уже проковтнули. Бракує ще багато мільйонів. Аби порятувати ситуацію, район виділив додатково більше 3 мільйонів, а місто – лише 500 тисяч. В районі таку поміч шанують, але вважають її краплиною в морі. Бо насправді коштів треба значно більше. Цілком імовірно, що район має жаль на місто ще й тому, що одного разу у присутності керівника обласної медицини Богдана Чечотки, коли говорили про оптимізацію, перший заступник мера Ірина Курлятович дуже коротко прокоментувала фінансову ситуацію: ми вам свої міські кошти віддали, ви і керуйте. І нестача грошей ратушу не дуже переймала…

Ну, якщо коротко, то станом на зараз ситуація виглядає саме так, а як розвиватимуться події далі, побачимо. Знаємо, що лікарі, які свого часу дуже ображалися на район та її керівників, бо ті тиснули з оптимізацією, тепер більше горнуться до району, бо не хочуть працювати під ратушею. Хоча ця теза може бути помилковою.

І наостанок про ще одне дуже важливе. Не так давно ми писали, що голова Самбірської РДА Микола Фрей докладав усіх своїх державницький сил до того, щоб допомогти воїнові АТО виробити групу інвалідності. Ми ще тоді писали, що Микола Михайлович не буде миритися з таким підходом медиків до справ, більше того, оголосить нещадну боротьбу корупції в медицині. Нам здалося, що ми медиків попередили. Та, на жаль, окремі лікарі страху не ймуть. Ми були на порозі грандіозного скандалу в лікарні, пов’язаного з врученням мічених грошей. Мабуть, на щастя, в останню мить ситуація “розрулилася”. Але це не означає, що Микола Фрей буде миритися з корупцією у цій галузі. Це також попередження. Пан Фрей у приватній ромові з нами висловив міркування про те, що уся владна вертикаль, починаючи з районних депутатів і закінчуючи депутатами парламенту, бореться за те, що лікарям виплачували зарплату, а лікарі, виявляється, і без зарплати можуть жити. Розміри “віддяки” можуть в рази перевищувати розміри офіційної зарплатні.

Роман ІВАНЧУК.