Ми говорили «Войтів», а розуміли «старосамбірська медицина». І навпаки…

Доктор Войтів попросив не робити з цього сенсації, хоча, чесно сказати, нас ця новина приголомшила. Юрій Ярославович, який купу літ керував старосамбірською медициною, минулого тижня написав заяву про відставку. 

МИ ЗАЖАДАЛИ коментарів на цю тему і почули у відповідь, що він давно озвучував цю ідею серед колег, зважаючи на те, що треба не тільки про чиєсь здоров’я подбати, а й про власне. Як би там не було, але посада головного лікаря – це багато нервів і недоспаних ночей, позаяк це та специфічна галузь, у якій ніколи не бракувало проблем. Наразі замість себе залишає виконувачем обов’язки Богдана Лопуха – свого заступника, а потім, коли районне начальство прийме відставку, оголосять конкурс на заміщення вакантної посади. При цьому пан Войтів ствердив, що усі свої плани на післяпенсійний період виконав, а головне – підготував добрих заступників, готових очолити колектив. Заборгованості із зарплат головний лікар після себе не залишає і це, повірте, дуже благородно як на наш час. Обіцяв, що коли у його наступників будуть питання, завжди готовий допомогти. А сам просто залишається лікарем-хірургом, у якого ніколи не бракувало пацієнтів. А ще Юрій Ярославович сказав, що доживши до пенсійного віку, дуже не хоче, аби хтось поза спину розмірковував про те, «коли ж він нарешті вступиться». І знаєте, це ще одне благородство – віджив керівний вік і повинен піти, щоб не чекати, поки тебе випросять з посади. Ми б навіть сказали, що це гідний чоловічий вчинок та зразок для інших. Юрій Ярославович вважає, що треба давати дорогу молодим людям, які б себе проявляли…

Це свідомий вибір лікаря Войтіва, хоча за роки його праці складалося враження, що коли говоримо про старосамбірську медицину, то неодмінно маємо на увазі Войтіва, а коли говоримо про Войтіва, то маємо на увазі старосамбірську медицину. Це були два нероздільні «поняття».

Роман ІВАНЧУК.