На відміну від циганів, депутатів міськради пускають на смітник лише з дозволу начальника

В Миколаєві, який погодився брати львівський непотреб, громада ініціює відставку мера. В Самборі такого не станеться, бо ми владолюбні

Коли готували попередній номер “Високозамківської Самбірщини”, то ще не до кінця знали, якою буде реакція громади на згоду депутатів міськради приймати львівське сміття. Зараз уже знаємо – негативна. Можна сказати, різко негативна. Виборці при зустрічах, у телефонних дзвінках висловлювали обурення діями влади. Хтось питав, чи на сесії був наш репортер і чому відразу не висловлював своє “фе” – ніби від того щось залежало. Повідомлення про сміття розхвилювало мешканців багатоповерхового мікрорайону Шухевича та вулиці Чорновола. Твердили, що коли з боку сміттєзвалища дує вітер, то вони чують “таблицю Мендєлєєва”.

До особливого розряду критики мешканці віднесли дії мера Юрія Гамара, який  голосував за сміття, та депутатів. У нас вимагали надрукувати поіменний список обранців, які сказали “за”, але не у наших правилах переслідувати когось за їхні голосування, хоча у попередньому номері назвали тих, хто був, але не проголосував, і дали коментар голови фракції “Свободи” Руслана Гнатика.

Сказати, що місто, дізнавшись про сміттєву навалу, вибухнуло, не можемо. Бо Самбір напрочуд своєрідий – тут можуть сваритися в кабінетах за зачиненими дверима з журналістами, виносити всіляке “сміття” на сторінки соціальних мереж, але щоб щось таке кардинальне затіяти – повна імпотенція. Окремі лідери казали, що готові влаштовувати пікет перед вантажівками зі Львова, але треба щоб було багато люду. Масовість не забезпечує ніхто. До речі, на відміну від Самбора, Миколаїв на Львівщині, який устами своїх депутатів погодився на львівський непотреб, завирував не на жарт. У сторінці Facebook депутат Миколаївської міськради Михайло Галущак підтвердив, що в місті влаштували громадські слухання з приводу сміття, на які прийшло 614 жителів. Місто за розмірами – не до Самбора і така кількість люду вражає. Прийняли рішення зобов’язати міську раду відкликати рішення про прийом сміття. А далі цікавіше: депутат з Миколаєва наголошує, що уже 50 людей зголосилися збирати підписи за відкликання мера. У нашому місті до такого не дійде, наше місто владолюбне – скільки б “гріхів” у ратуші не було.

Позаминулий вівторок мав стати першим днем, коли у Самбір офіційно мали завезти львівське сміття. Наш репортер хотів бути свідком офіційності, а тому наагітував двох депутатів Юрія Лешковича та Руслана Гнатика чкурнути туди. Треба сказати, буваю там з регулярністю раз у квартал і можу дещо з чимось порівнювати. Дорога (а ми їхали попри “Омегу”) загалом добра. Пригадав, що депутати, коли торгувалися на сесії з львівськими гостями на предмет того, що нам треба, вимагали ремонту дороги. Та, якою ми простували, – добра. Мабуть, є ще якась… На самому звалищі робити якісь під’їзні шляхи – ну, це, як нам видається, нереально. Як тільки наш срібний джип під’їхав до КПП стратегічного об’єкта, підбіг сторож. Він був трохи збудженим, чи втомленим – точно не знаємо, але став домагатися: хто ми такі? Повідомлення про те, що то два депутати, його не заспокоїло і він сказав, що може нас пустити лише з відома свого начальника. Відразу зателефонував… Натомість Юрій Лешкович вибухнув гнівом, побачивши хлопчика-цигана, а поруч ще групу чорних ромів – засмагли на сміттєзвалищі так, що олігархи у заморських краях такої засмаги не здобудуть. У розумінні Юрія Івановича, цим людям там можна  бути, а депутатам – з дозволу. Нам дозволили, а роми, відчувши, що ми якась комісія, згуртувалися у зграйку і стали збоку. Хоча стояли недовго, бо як тільки на територію в’їхала новенька вантажівка зі сміттям, зграя, причепившись за задній борт, весело полетіла за “свіжиною”. Хоча цигани нас не переймали, бо хто ще не знає, що вони там є? А ось терикони виросли. Особливо у дальньому закутку звалища. Возили туди, щоб менше заїжджим депутатам в очі кидалися. Звідки взялися так несподівано, ми допускали у попередньому номері газети. Побачили потужний грейдер – це той, який Самбору пообіцяв Львів. Молодці, першої обіцянки дотримали. Поруч була група МНСників, як ми збагнули, зі Львова. Хлопці затуляли носи. Бо з відкритим носом там довго перебувати не можна. Але й потужний грейдер стояв, наче пам’ятник. На наше дурнувате питання: чому стоїмо, хлопці показали нам гусениці, обмотані всілякою гидотою. З цього ми мали зробити висновок, що навіть потужна львівська техніка нас не витримала.

Станом на той вівторок, коли ми виїхали на екскурсію, сторож авторитетно запевнив: львівського сміття ще не було…

Ми не маємо права захищати депутатів міськради чи мера – нехай самі відбиваються від настирливих виборців, але для масового читача мусимо сказати, що в області на засіданні комісії з надзвичайних ситуацій вирішили: органи місцевого самоврядування повинні забезпечити прийом та захоронення твердих побутових відходів, які утворились у Львові. Львівська міська рада, відповідно до рішення, повинна надати до Генеральної прокуратури України конкретні факти перешкоджання законному вивезенню зі Львова твердих побутових відходів на полігони у межах Львівської області або на полігони інших областей відповідно до укладених угод. Натомість місцевим громадам повинні виділити субвенції. Рішення обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, твердять чиновники, є обов’язковим до виконання… Якщо так, то давайте більше не будемо нікому розповідати небилиць про значущість місцевого самоврядування, а тим паче, про те, що думка громади ще щось вартує…

Роман ПОГОНИЧ.

А ТИМ ЧАСОМ…

Ми вирішили, що у сміттєвій темі треба ставити крапку, але на сайті Захід-нет з’явилися коментарі міського голови Юрія Гамара під заголовком “Завдяки львівському сміттю Самбір уперше рекультивує власне звалище”. І це стало можливим після того, як депутати міськради погодилися допомогти Львову в надзвичайній ситуації і прийняти 700 тонн  сміття. Юрій Петрович зазначив, що наразі місто не може підписати довготривалої співпраці зі Львовом, бо можливості сміттєзвалища не безмежні. Ми мусимо покращити умови на нашому полігоні. Ми хочемо спочатку зробити все, щоби зменшити навантаження на наш полігон. Бо розуміємо, що проблема Львова не вирішиться за кілька місяців. Це щонайменше рік. І якщо ми весь цей час прийматимемо сміття, то потім нам самим не буде куди, пояснив мер. “Ці роботи оплачує Львів та обласна адміністрація. Це унікальна нагода для Самбора довести до ладу наш полігон відходів. За чверть століття на звалищі накопичилося чимало проблем. Зараз можемо їх вирішити”, – пояснив Юрій Гамар. За його словами, станом на вечір 29 червня, Самбір прийняв 150 тонн львівського сміття.

У цьому повідомленні нас покоробило якесь дивне ставлення до проблеми. Зі слів пана Гамара випливає, що якби не львівська сміттєва криза, то наш полігон був би неприбраним: ой, Боже, як то файно, що там біда, а ми у своїй хаті чужим коштом і сміттям порядок собі наведемо…