Навіщо купувати через Інтернет те, чим вільно торгують у Самборі?
Належу до того покоління українців, яке звикло бачити і товар, і продавця в очі, хоча розумію, що життя йде вперед і можна щось купувати «через комп’ютер». Люди, які сіли на цю тему, хвалять її, їм уже «впадло» йти до крамниці…
СКАРГА, з якою звернувся до нас читач, назвемо його Михайло Андрійович, з розряду сучасних, але ми нічим не змогли йому допомогти з певних причин, про які скажемо потім. Проте, мусимо написати, аби інші не купувалися на гачок шахраїв чи аферистів. Так ось, чоловік вирішив скористатися послугами prom.uaі на фірмі «Техніка Європа» (м.Дніпро) придбати телефон з відповідною потужністю. Бажання клієнта – святе і невдовзі чоловік отримав замовлення, хоча був розчарований уже на старті – потужність телефону була удвічі меншою. Оглянувши на пошті товар, пішов додому. А вмикнувши на зарядку, був шокований – телефон взагалі «здох». Зв’язався з фірмою-продавцем і та попросила зняти на відео, як телефон не працює, і надіслати їй. Через п’ять днів відправив туди ж і сам телефон, очікуючи нарешті, коли ж прийде замовлене. Ви не повірите, прийшло. Але коли Михайло Андрійович знову прийшов на пошту, то побачив зовсім не той телефон, який замовляв, а якийсь старий і непрацюючий. Навчений попереднім досвідом, чоловік вирішив товар не брати взагалі, а, відчуваючи, що його намахують, викликав поліцію. Люди у формі перейнялися проблемою нещасного покупця і склали протокол. Якими будуть подальші дії правоохоронців, він не знає. Натомість пробував телефонувати до продавця. Спочатку йому ввічливо пояснювали, мовляв, не морочте нам голови – це ваш телефон, а те, що він неробочий – це ваші проблеми – беріть і користуйтеся. А потім взагалі перестали відповідати, навіть якщо до них телефонували з іншого номера. Ми вирішили допомогти чоловікові і телефонували зі свого. Декілька спроб успіхом не увінчалися. Ну, добре, заблокували Михайла Андрійовича, а нас – за що?
Самбір надто далеко до Дніпра і навряд, чи ми зуміємо хоч чимось зарадити обдуреному покупцеві, але можемо написати – хоч для того, аби пан отримав якусь моральну компенсацію, і ще для того, аби інші не купувалися на нечистоплотних продавців… Проти цивілізації, звичайно, не попреш, але у Самборі уже стільки крамниць з мобільними телефонами, що навіть більше, ніж аптек та барів разом узятих. То невже так складно, зайти і купити те, що треба, у наших магазинах, а обов’язково шукати товар у «комп’ютері»? Можна шукати те, чого у нас нема, хоча і такого не буває…
Роман ІВАНЧУК.