Нагірне знайшло собі місце для толоки – чистили хащі, в яких уже гадюки плодилися
Завтра наше Нагірне знову йде на толоку, розповів наш приятель і тамтешній мешканець Микола Аннич. І ми вирішили знайти місце у газеті, щоб прославити добру ініціативу – а то один раз уже писали, а не бачили…
ТРЕБА сказати, для нас Нагірне завжди було по основній трасі від Ралівки у бік Вільшаника. А цього разу в Нагірне в’їжджали з трохи іншого боку – від ралівської цегельні, від якої лиш спогад зостався. Так ось, як до села, так і в селі дорога капітально відремонтована, гладесенька, як скло, обочини господарі попідкошували, а є місце… От якраз туди ми і добиралися. Поміж вулицями Молодіжною та Шевченка – такий собі пустир-видолинок, що заріс кущами, деревами і бур’янами в ріст чоловіка. Ініціатори минулої суботи і взялися все це розчищати. Бо, як твердять нагірненські діти, там вже гадюки почали плодитися. Тати, озброївшись власними сучасними газонокосарками, здійняли в селі шум… Це колись косили косами, бо вміли їх клепати… Теперішні молоді ґазди уже автоматизовані, механізовані і з меншими затратами сил виконують більший обсяг робіт. Журналіста «Високого Замку» до відповідальної праці не долучали, ми спостерігали, як хлопці до роботи сходяться… Дехто приїжджає у занедбаний закуток на автівці, дехто – мотоциклом. Хтось обіцяє прибути трішки пізніше, бо має інший клопіт, хтось копає бульбу в тещі, але каже, що наступного разу віддасть толоці вдвічі більше часу. Головний організатор дійства Володимир Роман каже, що ми приїхали занадто швидко, пізніше людей буде більше…
Сучасне Нагірне створило собі організацію «Молода громада села». Якщо треба, то через соціальні мережі і створену там спільну групу кидають клич, де треба бути і в який час. От і підтягуються. Кістяк становить до десятка молодих, дужих і небайдужих чоловіків, за якими тягнуться всі інші. Володимир Роман, наприклад, депутат Ралівської сільради – авторитет. Зрештою, як і наш Микола Аннич, який ще донедавна керував управлінням сільського господарства цілого району, а тепер в гумаках… Але пили не цураються і це не політична піар-акція перед виборами. Це вони постійно щось спільно роблять, вважаючи Нагірне своїм спільним домом. От спитаєте, чого чоловіки у суботу, коли є багато іншої роботи, йдуть на толоку? І чому, зрештою, наш репортер, кинувши напризволяще усіх місцевих політиків, які рвуться до влади, поїхав в Нагірне? Та тільки для того, що підтримати молодих людей у їхньому прагненні навести в селі лад. Готовий підтримувати такі ініціативи і в інших селах… А втім, у суботу був той всесвітній календарний день, який визначив, що треба прибирати планету від сміття. І справді в соціальних мережах під вечір були фотозвіти про те, як колективами чистили те чи інше… А в Нагірному, де ми були вранці, ніхто всесвітній день і не згадував. Просто працювали… І маємо за честь назвати ентузіастів поіменно – Віталій Теплий, Олег Терендій, Іван Столяр, Василь Каршень, Роман Дюк, Руслан Кузьмин, Іван Романчак та інші.
А щоб ви собі ліпше уявили звіти та плани молодих нагірненців, то скажемо: Володимир Роман торік писав і вигравав разом з однодумцями проєкт обласної ради з реконструкції Народного дому. Дещо уже вдалося. Тепер треба знову сідати за проєкт і ремонтувати сцену та стелю. І хоч роботи виконують професійні майстри, але коли треба, підтягується сільська молодь.
Роман ПОГОНИЧ.