Над долею «Осиротілого Франка» задумалися

SambirWZ
183

Над долею «Осиротілого Франка» задумалися

Тижнів три тому з намови читачів (замітка «Осиротілий Франко») ми підняли на сторінках газети тему Каменяра, точніше, його погруддя, яке стоїть у Самборі біля будівлі колишнього університету.

ЯКЩО раніше таке сусідство було оправданим бодай би тому, що заклад носив ім’я Івана Франка, то зараз майдан більше став схожим на торговицю, а тому глибоко сумніваємося, що Каменяреві комфортно на цих задвірках… Ми запропонували громаді Самбора подумати над тим, куди найліпше було б перенести погруддя. До слова, у Самборі занадто часто його сували. Свого часу стояв на вулиці Франка біля греко-католицького храму, потім напроти «білого дому», зараз – біля старої будівлі університету, хоча пасувало б нарешті знайти щось стабільне…

Перший відгук був несподіваний, мовляв, невже у Самборі більше нема що робити – залишилося лише пам’ятники встановлювати. Після таких слів подумали собі, що може справді тема невдала? Та потім почалося. Усі, з ким ми спілкувалися, твердили, що питання актуальне, але куди переносити погруддя – одностайної думки не було. Казали нам, що вулиця Івана Франка уже так забудована, що знайти місце для пошанування Каменяра складно. Називали хіба ту місцину, що напроти колишнього Будинку офіцерів, біля берега вічно засміченої Млинівки. Там є такий собі скверик, от туди б і «поселити» Франка. Була пропозиція перенести погруддя на вулицю Стебельського і встановити його біля Будинку «Просвіти» (знаному у народі як Будинок вчителя, перед тим відремонтувавши фасад будівлі). І нарешті, пропозиція: не треба шукати Франкові місце на його однойменній вулиці. А можна перенести погруддя на подвір’я Самбірської СШ №10 і, відповідно, іменем Каменяра назвати заклад. Ми не коментуємо жодної з цих пропозицій, зрештою, нехай з цього приводу висловлюються громадські чи політичні організації, влада і приймають рішення, якщо, звичайно, захочуть.

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар