Наталія Зремяк змушена заявити…
Колишній гуманітарний заступник мера Самбора твердить, що заяву на звільнення писала під тиском шести чоловіків, які є керівною командою міста
Після відомих вам подій з приводу пониження у статусі Самбірської СШ №4, як і обіцяв міський голова Юрій Гамар, відбулися кадрові зміни. Зокрема, звільнилася гуманітарний заступник Наталія Зремяк. І це, судячи з подальших обіцянок мера, не остання відставка… У тому, що ситуація розвернулася саме так, Юрій Петрович, аби більш-менш пристойно виглядати, бо ж це була поразка, звинуватив Наталію Романівну. Мабуть, лише для того, щоб не бути винною без вини, вона і зустрілася з журналістами.
Сказати, що зла на свого колишнього шефа, не можу, але те, що ображена – факт. Вони ж бо разом йшли на вибори – Наталія Романівна набрала доволі багато голосів, кандидуючи в обласну раду. І тут навіть важко твердити, хто кого більше підтягував до перемоги…
Розпочала пані Зремяк з того, що нинішній рік в галузі освіти розпочався дуже складно бодай тому, що Київ навішав на місцеві бюджети профтехучилища. І ті кошти, які могли йти на розвиток освіти, пішли у іншу, перепрошую, діру. Далі екс-заступниця мера згадала про 2012 рік, коли Львівська ОДА задумала ліквідувати двозмінне навчання і, нагадала нам співрозмовниця, тодішня очільниця освіти, а тепер директор СШ №4 Наталія Юзвяк боролася з цим явищем у восьмій школі. Тепер, мовляв, здобула таку ж проблему у своїй школі. Хоча, до слова, ми свого часу розмовляли з Наталією Іванівною на цю тему і вона зазначила, що восьма школа, яка є спеціалізованою, не могла мати двозмінки, всім іншим не заборонялося. Та менше з тим…
Кожна структура міської ради, зважаючи на складний фінансовий стан, мала подати свої пропозиції щодо оптимізації галузі. Запропонував їх і виконувач обов’язки керівника освіти Святослав Ухач. Один з пунктів – пониження у статусі четвертої школи (проблема двозмінки автоматично зникає). Наталія Зремяк попереджували міського голову, і на цьому наголосила нам кілька разів, що по цій школі можуть бути проблеми з такою оптимізацією, а влада вступає у смугу ризиків. Навіть перед тим, як йти на перші знамениті збори, де батьки та вчителі розтоптали міркування влади, а сама заступниця з гуманітарних питань опинилася під потужним пресом, Юрій Петрович у розмові з нею сказав, що готовий до будь-яких кардинальних і непопулярних рішень по цьому закладу і благословив Наталію Романівну на похід у четверту школу. Вона, взяла вогонь на себе, хоча сам Юрій Петрович у той час слухав показові виступи керівників підрозділів про їхню роботу. Це міг робити хтось із заступників, чи навіть перенести зустріч на пізніше, зважаючи на неординарність ситуації у колективі Наталії Юзвяк. Ймовірно, мер просто побоявся… Ну, якось так, якось не по-чоловічому… Відбулася розмова в кабінеті мера і після зборів. Наталія Романівна підтвердила, що її найгірший прогноз з приводу оптимізації цього закладу збувся. Тим не менше, саме вона у подальшому упала жертвою, хоч ідея пониження статусу четвертої школи належить далеко не їй… Коли уже почало “горіти”, пані Зремяк пропонувала меру створення робочої групи та пошук компромісів, однак у найвищому кабінеті ратуші її не почули. “Юрій Петрович мене просто “злив”, – зазначила пані Зремяк. Причому, це дієслово треба розуміти, як зливання, а не як злість… Ми перепитали дещо з приводу чуток, мовляв, якщо з ратуші йде Зремяк, то, не виключено, потім піде і перша заступниця мера Ірина Курлятович. Наталія Романівна зазначила, що таких колєжанських домовленостей не було, а вони з Іриною Миронівною не подруги, а колеги. Наталія Зремяк зізналася і утому, що писала заяву про відставку під тиском шести чоловіків, які є командою Юрія Гамара, хоча не сказала, про кого йде мова. Водночас підтвердила те, що виборці в принципі уже знають: ті люди, які прийшли до ратуші разом з Юрієм Петровичем, тією керівною командою не є… Не підтвердила і не спростувала пліток, що, можливо, буде подавати до суду. Хоча розповіла, що звільнили її під час лікарняного. Ми доскіпувалися до ще однієї теми, про яку людський поголос говорив, мовляв, пані Зремяк пішла з ратуші не через четверту школу, а з причин чужого сімейного життя. Справа приватна, тому торкатися її не можна. Проте, за словами пані Зремяк, вона не могла підкоритися чиїйсь волі: з ким їй і надалі товаришувати чи не товаришувати. Так само, як не могла змиритися з тим, що хтось з підлеглих привілейовано може по кілька днів не виходити на роботу…
Поговорили ми і про те, що все ж вдалося зробити їй в ратуші. Треба сказати, що гуманітарний напрям є публічним, невдячним і таким, на який завжди бракує коштів. Проте, ряд заходів новій владі вдався і, треба думати, завдяки старанням Наталії Романівни. Ну, і повторимо те, про що уже одного разу казали: пані Зремяк була одна з тих, яка дуже сумлінно ставилася до ратушних обов’язків. Наразі безробітна. У технікумі, де працювала до того, вільних ставок нема. Однак Наталія Романівна сповнена оптимізмом. Вона нам про свої сучасні проблеми говорила не стільки з болем, скільки з посмішкою.
Роман ІВАНЧУК.