Нахабність водіїв переймає пасажирів більше, ніж вартість проїзду

SambirWZ
50

Нахабність водіїв переймає пасажирів більше, ніж вартість проїзду

«Твої батьки нічого, крім дітей, більше не вміють робити» – реакція шофера на безкоштовне перевезення дитини з багатодітної родини

Наші читачі уже знають, що автоперевізники, високо оцінюючи свої послуги, піднімають вартість нашого проїзду у їхніх маршрутках. З цієї нагоди влаштували громадські слухання. Це такий захід, коли сходиться народ, який треба переконати у тому, що вартість проїзду має бути висока. Головним відповідачем у справі був керівник АТП-14608 Іван Романяк, який відразу сказав слухачам, що міг би і не влаштовувати такої імпрези, але зважаючи на демократичність часів, зважився. У нас же, коли піднімають ціну хліба, не радяться з покупцями…

Іван Миколайович нагадав, що тарифи не піднімали з 2015 року, а за цей час виросло усе, починаючи від всемогутнього американського далара і закінчуючи мінімальною зарплатою, яка має сягнути 3200 гривень. Потім понарікав на автобуси “Еталон” та “Богдан”, які “родом” з Японії чи Індії і не витримують наших морозів. Але якщо колись вони коштували 500 тисяч, то тепер утричі дорожче, у тому числі і запчастини до них. Головний перевізник додав, що коли не підняти вартість проїзду, то повернемося до страшних дев’яностих, коли нічим було людей возити. Хоча прогнозує, що вартість проїзду і автоперевізникам на шкоду, позаяк завжди у таких ситуаціях зменшується потік людей, охочих мандрувати. Уже зараз, порівнюючи з 2001 роком, пасажирів зменшилося на 40 відсотків. Далі пішла тема пільговиків. Вічна тема, у якій годі розібратися. Іван Романяк перерахував усі категорії пільговиків, яких у нас справді багато, і поскаржився на долю: держава не перераховує кошти за їхнє перевезення. Тобто, держава пільги дає, а платити за них каже місцевим радам. Уже тепер висить у повітрі перший квартал, а місцеві бюджети мають шукати гроші. З 1 квітня, якщо коштів не буде, автоперевізники перестануть катати пільговиків. Хоча, не виключено, саме з цього числа Львівщина перейде на експеримент: пільговикам будуть доплачувати до пенсій чи відкриють їм спецрахунок, щоб ті, маючи певну суму грошей, за них і їздили. Бо наразі виходить вкрай несправедливо: одні зловживають подорожами, інші взагалі не їздять.

Однак, судячи з настрою у залі, підняття тарифів людей не надто переймало. Мабуть, здогадувалися, що говори-не говори, обурюйся – не обурюйся, однаково нічого не зміниться. Тому обговорення пішло у зовсім іншому руслі. Слухачі почали нарікати на водіїв, місцями, як нам здалося, справедливо. Наприклад, яким чином і хто рахує пільговиків у маршрутках? На це делікатне питання сам Іван Романяк не міг відповісти і цим самим дав зрозуміти, що обліку нема. Хтось запропонував, щоб водії давали квитки пасажирам, але і ця тема повисла у повітрі, тобто залишилася без тлумачень. У вартість проїзду, читай квитка, має входити і страхування пасажира на випадок біди. І тут зал сказав, що кілька років тому неподалік Бабино сталася аварія з багатьма потерпілими, яким досі ніхто не компенсував витрат на лікування. Знаємо цю тему, навіть писали одного разу, а толку – на ламаний гріш. Іван Миколайович почав розповідати про страхові компанії, але людям від того не легше. Нагадали керівникові, що маршрутки не доїжджають у Калинів, а тільки до Нового Калинова. Коли ж водіям звертають увагу на це, то вони нервуються або домагаються доплати. До слова, окремі керманичі машин просять пільговиків, мовляв, дайте хоч дві гривні. Ця вимога незаконна, авторитетно запевнив Іван Миколайович. Що стосується нахабства з боку водіїв, то охочих щось сказати не бракувало. А як інакше, коли шофер дорікає дитині з багатодітної сім’ї, що її батьки нічого, крім дітей, робити не вміють. Чи не найчастіше говорили про те, що після обіду у суботу та у неділю маршрутки не виїжджають у рейси. Одна пані сказала, що коли їде на зміну на цілу добу, то до роботи ще якось добереться, а назад треба наймати таксі. Ми уже знаємо, що не курсують маршрутки у вихідні до Викіт (там взагалі така машина, що страшно у неї влазити), до Вільшаника, П’янович-Ланович та інших.

І наостанок повернемося до підвищення тарифів. Вартість поїздки до Львова тепер обійдеться у 37 гривень. Підняли, здається, на п’ять гривень – ніби й не багато, зрештою, це не надто розхвилювало потенційних пасажирів у залі. Здається, більше нарікань було на те, що наші маршрутки не пускають до залізничного вокзалу, а та зупинка, що є напередмісті, більше схожа на псячу будку. Влада обіцяє, що знову буде писати листи Садовому.

 

РоманІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар