Не вибори, а коловорот емоцій

SambirWZ
9

Не вибори, а коловорот емоцій

Журналісти «Високого Замку» у день голосування цікавилися у земляків, як і чому саме так вони голосували

Минулий тиждень земляки прожили в дилемі «Порошенко-Зеленський». Всі інші теми тупо відійшли на задній план. Тому, як тільки опинялися у якомусь товаристві, то усі бесіди розпочиналися з виборів і виборами закінчувалися. Якщо перший тур голосування мав розмаїття кандидатів і усі знаходили у бюлетені щось своє, то у неділю список був рідкісно коротким, а емоцій значно більше… Наші репортери у день повторного голосування працювали поблизу дільниць і пропонували знайомим поділитися враженнями…

АЛЕ для початку не про неділю. Приятель їхав у Київ на дебати підтримувати Петра Порошенка, на моє делікатне запитання: навіщо йому ця дорожня метруга, відповів оптимістично: а коли ще буду на «Олімпійському»? Та й цікаво побути у гурті однодумців, послухати наживо тих, хто завтра буде керувати усією Україною. Враження у приятеля після того не були настільки веселковими. Чомусь сказав, що відчував себе частинкою великої «біомаси» і настрій після дебатів не конче добрий. Інший наш трибунний учасник дебатів залишив собі погані враження від того, що навіть на трибунах почасти не було чути того, про що говорили опоненти. Гул стояв шалений. Потім дивився дебати у записі – так, наче перший раз. Скажімо, коли Володимир Зеленський говорив російською, портал Петра Порошенка належно реагував паскудним словом «Фу-у-у». Але на екрані цього чути не було. Є підозра, що хтось навмисне керував звуком… Наші співрозмовники вважали, що такі речі треба провадити не у формі шоу, а цивілізовано – у телестудіях. У цьому випадку «Олімпійський» чомусь нагадував їм цирк…

З приводу дебатів. Як нам здалося, Володимир Зеленський виглядав переконливіше. І не тому, що він дуже мудрий, чи мудріший від Петра Порошенка, а у тому, що молодий креативний претендент мав козир у рукаві, бо боровся з діючим Гарантом. Хочеш – не хочеш, а Володимир Олександрович був у вигіднішій позиції критика. Хоча, моя точка зору може і не збігатися з думками інших, однак акурат після дебатів авторитет пана Зеленського серед електорату Галичини став летіти вниз, а відповідно, рейтинг діючого Гаранта  – рости.

Тепер про наші недільні опитування. Ми чіплялися до знайомих, як і чому саме так вони голосували?

«У першому турі я голосував за Анатолія Гриценка. І якби довелося ще раз віддати за нього голос, я б це зробив. Вважаю, що коли в Україні триває війна, то Президентом та Головнокомандувачем має бути людина, яка тямить у військовій справі. На повторне голосування не планував йти взагалі, але сталося несподіване. До мене зателефонував рідний брат, який майже 40 років живе у Санкт-Петербурзі. І хоч ми з ним про політику, як правило, не говоримо нічого, він попросив, щоб моя сім’я проголосувала за Зеленського, бо тоді, може, ми знову об’єднаємося… Я зрозумів, про що йде мова, і в неділю проголосував за Порошенка».

«Я давно уже не чекаю добра в  державі, але проголосував у неділю за Порошенка. Не дуже йому вірю, бо він мав п’ять років повної влади в Україні і нічого для народу не зробив. Народ збіднів, а інші, рятуючись, покидали свої сім’ї та подалися за кордон на заробітки. Але мій голос за Порошенка  свідчить про те, що гіршого уже не буде. А от що могло б бути при Зеленському, я не знаю…»

«Голосував за Зеленського, бо набридли старі і багаті політики у бідній державі».

«На минулих президентських виборах голосував за Порошенка, бо іншого вибору не могло бути – в Україні війна і він видавався мені єдиним, хто може зупинити москалів. Але йдуть роки, а війна триває і найгірше, що гинуть наші хлопці на сході. Цього разу я проголосував за Зеленського, вважаючи, що нова мітла повинна по-новому мести. Мести всю ту нечисть, яка паразитує в Україні, і тих ворогів, які нищать нас на сході».

«Я не голосую взагалі з принципових мотивів. Між ким і ким обирати? Нехай ліпше мій бюлетень викинуть, але матиму чисту совість, що ні за кого не підписався».

«Мене цікавить не те, хто і як проголосує, а хто і чому саме так голосує. Так ось, мої син та донька голосують за Зеленського, ми з дружиною – за Порошенка. Чому молодь тягнеться до молодого? Може тридцятирічним видніше, а ми, старики, шпортаємося у них під ногами… Скільки б не говорив дітям, що їхній претендент взагалі невідомий як політик, а їм байдуже. Кажуть, дайте нам, молодим, нарешті збудувати ту державу, яку ми хочемо, а не ту, над якою ви товчетеся уже майже тридцять років.»

«Маю пенсії 1618 гривень і мені кажуть з телевізора, що то достойна оплата за 35 років важкої праці. Порошенко створив країну для олігархів, а не для народу. То як ви думаєте, за кого я можу проголосувати? Я розумію, що Зеленський мені пенсії не підніме, але нехай хоч відійдуть від влади ті, які знущаються над народом. Я майже усю свою пенсію віддавала взимку за газ. І не за газ, а тому Кобєлєву на мільйонну зарплату. Хіба Порошенко не знав, як цей молодий чоловік наживається?»

«Не був прихильником Порошенка ніколи, але в неділю за нього проголосував. Ну, не можу ж я голосувати за «Квартал Зеленського». Думаю, Петро Олексійович пережив у ці дні великий стрес і нарешті збагнув, як йому треба керувати державою. »

«Уже всі довели, що кожна людина кожні п’ять років повинна міняти місце праці, щоб не засиджуватися. І нехай нині діючий знайде себе десь інакше…»

Ось таке у нас вийшло опитування громадської думки, а результат недільного голосування ви уже знаєте – на наших теренах вийшло майже половина на половину. Маю упевненість, що це не Зеленський виграв вибори, а Порошенко їх програв. Ситуація ще раз довела: довіру людей треба виправдовувати. Маю надію, що всі наші «порошенки» та «зеленські», які посварилися перед тим, уже помирилися. Вони не заслуговують нашої з вами ворожнечі.

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити