Недобудовану хірургію за Дністром охоронятимуть кочегари
Старосамбірська ЦРЛ волею депутатів райради тепер стала комунальним некомерційним підприємством. Це формальна процедура, викликана знаменитою медичною реформою.
ЩО ЦЕ дає пацієнтам? Чесно сказати, ще не знаємо, але дуже хочемо, що зміна назви допомогла людям лікуватися. А от керівники таких установ здобувають більше фінансової та кадрової самостійності, право встановлювати оплату праці, самостійно укладати різні угоди, відкривати власні рахунки у різних банках, визначати вартість платних послуг і таке інше.
Але до того ми дійдемо у майбутньому, а станом на сьогодні, біда з недобудованим хірургічним комплексом у райцентрі за Дністром. Ця тема активних містян дуже переймає, про це говорили на своїй зустрічі з новим головою РДА Іваном Грисем воїни АТО… На сесії з цього приводу доповідав перший заступник голови РДА Руслан Пупа, а депутатам тільки треба було затвердити акт поважної комісії, яка рахувала, що уже встигли вкрасти з недобудованого закладу. Зникли чотири пластикові вікна, а одне – розбите, пошкоджена газова котельня і таке інше. Розмова звелася до того, що колись об’єкт охороняли від крадіїв, а потім охорону зняли. Відтак злодії розкошують. Треба нагадати, 2007 року ця будова розпочалася, а 2011-го замовником, тобто відповідальним за усе, стало управління капітального будівництва ЛОДА замість районної влади. Але Львову якось байдуже, що буде у нашому Старому Самборі і все пішло шкереберть. Чиновники з облдержадміністрації не реагують на листи з райцентру, ігнорують приїздом навіть на сесію. Усім своїм видом показують, що їх ця хірургія за живе не зачіпає. Додамо свого: колись ідею новобудови виношували голова райради Володимир Горбовий та головний лікар Юрій Войтів, але один помер, інший пішов у відставку і, схоже, ніхто більше так щиро не опікуватиметься закладом. Але треба щось робити… От вирішили наразі рятувати недобудову від злодіїв, тому вирішили повернути на об’єкт охорону. Спеціалізована фірма просить за свої послуги 2 мільйони у рік – дуже дорого. Тому найкраще дати місце праці самим працівникам лікарні. Наприклад, кочегари в ЦРЛ можуть у літню пору не йти на «біржу праці», а стерегти хірургію. Для того, щоб рятувати об’єкт, вважає голова райради Тетяна Терлецька, будуть писати проекти Державного Фонду Регіонального Розвитку.
І щоб не повертатися до медицини знову, скажемо, що депутати погодилися віддати 500 тисяч гривень своєї медичної субвенції самбірському інфекційному відділенню, і то лише на дитячі палати та своїх пацієнтів, оскільки на Старосамбірщині нема дитячого інфекціоніста. І то не буде так, що півмільйона гірського району потрапить у загальний котел Самбірської ЦРЛ. Ні, район буде платити за фактом пролікованих пацієнтів, так би мовити, за актом виконаних робіт. Про це з трибуни сесії говорила в.о. головного лікаря Галина Скипакевич. А в кулуарах ми допитувалися у неї, скільки грошей Старосамбірщина буде віддавати Самбору за своїх пролікованих хворих. Сума – в межах 500 тисяч гривень, однак пані Галина повторила приповідку своїх попередників: платити будуть лише за тих своїх пацієнтів, яких скерує Старосамбірська ЦРЛ. Всіх інших хворих, які самотужки їдуть до Самбора лікуватися, оплачувати не будуть. Бо роками виходить так, що Самбору вигідно брати людей не зі своєї території, а потім хизуватися грубими мільйонами, за які начебто лікувати старосамбірян. Такого більше не буде, підкреслила пані Скипакевич. Нехай, мовляв, Сам-бір сам вирішує свої фінансові проблеми, а то звик хіба на когось кивати…
Роман ІВАНЧУК.