Не кожному доля дає право померти за Україну…

SambirWZ
12

Не кожному доля дає право померти за Україну…

У суботу вранці громадські активісти зі Самбірщини та Старосамбірщини приїхали на самбірське кладовище, аби тут, біля меморіалу слави, помолитися у пам’ять про новітніх Героїв, а потім поїхати до кожної могили в районах, щоб вклонитися тим, хто загинув. У такий спосіб ми і вшанували День Героїв… Хто б міг подумати, що стільки літ проживши у своїй державі, змушені будемо ховати молодих людей, які загинути за суверенітет. Знаєте, всі ми смертні, але помирають за рідну землі тільки обрані.

Після спільної молитви виступили міський голова Самбора Юрій Гамар, голова РДА Микола Фрей, мати Героя Марія Добровольска, батько Героя Володимир Юричко, боєць “Правого сектора” Ігор Подолець, член спілки учасників АТО Руслан Пукшин, помічник-консультант народного депутата Андрія Лопушанського Ігор Несторак та інші. Ми не будемо переповідати, про що йшла мова, бо і так зрозуміло – скорбота. А нам шкода, що навіть така подія збирає так мало людей. Невже суботній ранок з хатньою роботою більш вартує, ніж елементарне людське бажання прийти до меморіалу на кладовище і поспівчувати родичам загиблих? Ми розуміємо, що геть не пасує перераховувати владоможців, але у цьому випадку треба. Може хоч трішки хоч комусь стане соромно. Юрій Гамар чомусь був без заступників, та й із депутатів прийшли хіба Микола Кічурка, Володимир Кульчицький, Іван Мацьків, Андрій Жепко та Юрій Лешкович (принаймні, більше нікого не бачили). Ми не докоряємо іншим, ми просто констатуємо факт – якщо одні обрані для того, щоб померти за Україну, то невже іншим обраним – до влади, байдужі Герої? Повірте, трохи соромно було перед старосамбірськими активістами, які до нас приїхали на цвинтар, що нас було так мало – не прийшли б строєм вояки, то біля могил було б нелюдно… Що цікаво, окрім Юрія Гамара, були і його попередники – Тарас Тершовчин і Тарас Копиляк. За каденції Тараса Копиляка цей монумент і споруджували. Побачили у гурті  підприємця Романа Галюлька, якому місцевий бюджет за виконані роботи на меморіалі винен 38 тисяч гривень. “Ніхто про це уже не згадує”, – сказав пан Роман…

 

Роман ПОГОНИЧ.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар