Нема бульби – будемо їсти макарони?

SambirWZ
16

Нема бульби – будемо їсти макарони?

Аналітики прогнозують неврожай крохмалистої, а відтак – високі ціни на неї.

А місцеві газди починають рахувати, чи взагалі вигідно її вирощувати

Народ б’є на сполох – бульби, яка займає у нашому меню доволі високий відсоток, а по суті, стала другим хлібом, буде мало. Люди, які з надією її садили, починають рахувати власні збитки.

ЦЮ ТЕМУ нам нав’язав давній аграрник. Пенсіонер, який, маючи на передмісті Самбора 4 ари городу, уже підрахував власні збитки. Навесні, аби розтовкти торічні груди і «намалювати» рядочки, заплатив фірманові, якого довго треба було шукати, 200 гривень. За міндобрива, бо гною ніде купити, заплатив 120 гривень, потім, аби бульбу підгорнути, знову злапав коні і дав за них 100 гривень. За хімію проти колорадських жуків (кілька оприскувань) – 150 гривень. При всьому цьому чоловік не враховує затрат фізичної праці, у тому числі і своєї пенсіонерки, хоча цей пункт можна списати на задоволення – фізичні навантаження ще нікому не зашкодили. Але якщо все це підбити, то, ще нічого не здобувши, уже витратив у межах 600 гривень. Проте, віддавна усі капіталісти знають: аби щось заробити, треба щось вкласти. Головне – був би ефект. Так ось, господар чотирьох арів уже почав підкопувати бульбу і з’ясував: під кущем з матиною – або одна-дві великі бульбини, або дві жмені дріб’язку. Шкода своєї праці…

На неврожай скаржаться і інші обивателі. Ринкова ціна, станом на той день, коли ми писали, у Самборі була 8-10 гривень ( в залежності від «калібру»), хоча у Львові, як ми дізналися від одного авторитета, про якого скажемо пізніше, уже сягнула 12 гривень… Але для початку: чому картопля не вродила? Завідувач відділом сільського господарства РДА Микола Аннич сказав, що цьогорічні природні умови геть не були сприятливими для крохмалистої – спочатку спека, потім дощі, потім знову спека. Вологість повітря, каже пан Аннич, сприяла швидкому розвитку фітофтори – у нас приватники як основні виробники картоплі, хімічним захистом рослин по суті не займаються. Зараженими залишаються як насіння, так і ґрунти. Додає свого і та прикра обставина, що люди не займаються сівозмінами – бульба по бульбі, і не оновлюють та не міняють насіння. Маємо ще один клопіт на людських присадибах – розмаїті гризуни, які нищать овочі. З ними теж ніхто не бореться. Якщо, скажімо, у селі господар висадить собі бульбу на присадибі, а поруч – зернові, то, повірте, гризуни збіжаться звідусіль… Усе це загалом і сприяє неврожаю.

Тепер про авторитета, якого ми уже згадували. Це колишній аграрний керівник області, експерт, приватник, підприємець Іван Стефанишин. Він прогнозує, що ні восени, ні взимку, ні тим паче, навесні, вартість картоплі нижче 12 гривень за кілограм не буде. Радше, навпаки, якщо піде інфляція, то може і вирости. За його спостереженням, приватний сектор як один з основних постачальників картоплі до столу очікуваного врожаю може не мати. І це, до слова, вплине на ціну, бо у вересні-жовтні народ масово почне заготівлю продуктів на зиму. Чомусь з кожним днем, твердить пан Стефанишин, зростає вартість огірків, які, до слова, теж почали хворіти. Що стосується помідорів, то їхня вартість залежить від ціни, яку продиктує Україні Херсон. Але, знову ж таки, низьких цін очікувати не варто.  Про капусту наразі мовчимо.

Ми поцікавилися, як часто бувають неврожайні роки на картоплю? Такої статистики ніхто не веде, бо, якщо навіть і є неврожай, то нам вмить привезуть усе з-за кордону. А чом ні, їмо китайський чи корейський часник, хоча живемо на добрих чорноземах.

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити