Не на той стілець сіла – геть з ратуші

SambirWZ
27

Не на той стілець сіла – геть з ратуші

Попереднього разу ми відрапортували читачам, що судова епопея з поновлення на посаді гуманітарного заступника Самбірського мера Юрія Гамара Наталія Зремяк закінчилася і вона приступила до виконання обов’язків, оскільки Феміда вимагала, щоб повернулася на роботу негайно.

За нашими даними, Наталія Романівна прийшла в ратушу, але не у той кабінет, господинею якого була, а в інший – приймальня секретаря ради. Перший день чемно відсиділа і, здається, ні до кого претензій не мала. Зрештою, як і до неї… З таким же успіхом розпочався і наступний день поновленої чиновниці. До обіду була на стільці, на який їй вказали, а після обіду пішла в інший відділ. Нічого страшного не сталося, стін ратуші Наталія Романівна не покидала, але під вечір відбулося те, чого ніхто не міг передбачити. Спрогнозувати можна будь-які дії лише тоді, коли маєш справу з адекватними людьми, в інших ситуаціях – ні. Отож, коли згасав черговий робочо-неробочий день пані Зремяк, три посадовці ратуші, у тому числі і заїжджий радник міського голови, якого, виявляється, часто не буває на роботі, склали акт про відсутність Наталії Зремяк більше трьох годин, тут же написали акт, а відтак – розпорядження про звільнення з посади, на яку її щойно суд поновив. От за що шаную Юрія Гамара, то за послідовність. Казав, що не може з нею працювати, і таки добивається свого.

Наталія Романівна з’явилася на політичних горизонтах Самбора одночасно з самими Юрієм Петровичем… Була собі чемна вчителька у технікумі економіки та інформатики, але повірила новому лідеру громади, пішла за ним, тепер же опинилася біля розбитого корита. Навіть поновившись на посаді, все одно потрапила під “мітлу”. Очевидно, якби знала, чим закінчиться владна кар’єра, не вступалася б з технікуму, а досі сіяла розумне, добре, вічне… Пані Зремяк долучилася до перемоги Юрія Петровича своїм авторитетом, бо, певне, сподівалася, як і багато інших, змін на краще, а натомість отримала таку віддяку – лікується в кардіології. Зрештою, вона почасти відповідальна за те, що маємо таку владу, як є… Але з другого боку, якщо вже суд поновлює людину на посаді, то  керівник має задуматися, що щось робив не так. Якщо Юрій Петрович настільки болюче гараче по членах своєї команди, то можна собі уявити, як не любить не своїх…

Дехто каже, що після рішення суду сторони мали зійтися в одному кабінеті і, якщо обраний мер не хоче працювати з Наталією Романівною, то вона мала б вступитися… Хоча останнім часом тема набуває таких поворотів, що депутати після інциденту з пані Зремяк уже заговорили про те, що пора мерові оголошувати недовіру. Так голосно про це ще жодного разу не казали. Зрештою, і обранці у цій історії зіграли поважну роль. Того вечора, коли звільняли Наталію Романівну, депутатська більшість гуртувалася у іншому приміщенні, щоб визначитися з кандидатурою  секретаря ради. Та коли почули, що над гуманітарним заступником Наталією Зремяк нависла “гільйотина”, забули про секретаря і помчали в ратушу з’ясовувати стосунки з Юрієм Петровичем. Кажуть, розмова була емоційною. Не знаємо, чи саме вона вплинула на мера, але того вечора і пізніше розпорядження про звільнення заступниці він не підписав. А тим часом, сама пані Зремяк настільки понервувалася – скільки ж можна наругу терпіти, що їй стало зле. Хтось додумався викликати під ратушу швидку допомогу і жінку вивели з магістрату попід руки і повезли до шпиталю… Ця обставина додала депутатам більше емоцій… Треба сказати, що нестандартна ситуація обурила і деяких працівників ратуші, які бачили, що після обіду у той день пані Зремяк не відлучалася, а втім, треба бути останнім дурнем, щоб за таких обставин, коли за тобою пильнують, кудись відлучатися… Такий собі бунт підлеглих проти шефа не додає самому Юрію Петровичу балів… Ну справді, якщо людина була в ратуші, а їй кажуть, що не була, то і простого смертного  злість може взяти.

Розумію, що діючому мерові може з тих або інших причин не подобатися заступниця, яка раніше подобалася – буває, бо до ненависті інколи один крок. Але якщо вже ставити собі за мету звільнити її знову, то не з такої підозрілої причини, а з іншої. Наприклад, дати, наче Попелюшці, команду відремонтувати Центр позашкільної освіти, організувати публічну бібліотеку, домогтися стовідсоткового фінансування медицини… І якщо б ці завдання не виконала, ну тоді звільняти, а інакше – якась ясельна група, мовляв, не пісяй у мій горшочок.

Попередню публікацію про поновлення на посаді Наталії Зремяк ми закінчили тим, що такого ж поновлення очікує і начальник юридичного відділу Роман Пицик…  Після того, що трапилося з Наталією Романівною, ми  подумали, що Роман Євгенович, якщо повернеться, то піде ще швидше, ніж вона. Вона хоч день повноцінно відсиділа, а йому, мабуть, і того не дадуть.

 

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар