Не стільки того автопоцілунку, скільки політичного галасу
Ловимо себе на думці, що одного разу приблизно такий же заголовок був у нашій газеті «Не стільки того сексу, скільки політичного стогону». Мова тоді йшла про те, що начебто хтось з ратушних у Самборі домагався підлеглої. Історія давно забулася, але певну аналогію ми відчули минулого тижня, коли перший заступник міського голови Ігор Несторак потрапив в аварію, якщо її взагалі можна назвати аварією.
Роздоріжжя біля «Літа» завжди переповнене. Світлофори є, але вони чи то вирішують проблему руху, чи її загострюють – то уже тема нецікава. Місцеві водії до обережності звикли, немісцеві – ще ні. Отож, Ігор Несторак, рухаючись у бік ринку в тісняві, просто невчасно потиснув на гальма, коли перед ним пригальмувала інша автівка. Відбулося те, що поміж водіями називають «поцілунком». Чогось особливо покоцаного на машинах, якщо пригледітися до знимок, вивішених у соціальних мережах, нема. Але пішов поголос, бо Ігор Несторак – не просто водій, а людина публічна. Тим паче, з товариства нинішнього міського голови Юрія Гамара та нардепа Андрія Лопушанського, а тому опоненти не втрималися, аби не припіднести «поцілунок» ледь не до рівня політичної сенсації. Ще й народного депутата України Андрія Лопушанського приплели, бо автівка начебто належить його підприємву. Більше того, перебуває під арештом разом з майном усього підприємства. Ми не знаємо, звідки взявся той арешт, але достеменно знаємо, що цією машиною Ігор Йосипович як помічник нардепа їздить уже давно. І чомусь здається нам, що якби машина справді була «поза законом», то хтось конче відібрав би її у водія. Так сталося, що ми писали цю замітку у той день, коли у пана Несторака був день народження і розпитувати у нього про неприємне було б не ґонорово з нашого боку. А тому потурбували іншого помічника-консультанта народного депутата – Івана Грися. Той спростував повідомлення про те, що майно підприємства «Прикарпаття – інвест» під арештом. Якби машина була під арештом, каже Іван Михайлович, то стояла б на штрафмайданчику, а не їздила кілька років. Інша справа, допустив він, що автівка може бути під заставою, але ця обставина не забороняє її експлуатувати. А потім пан Грись, спокусившись на свободу слова, додав: і його власна машина у банківській заставі, бо виплачує кредит, але ніхто з цього трагедії не творить… Ми не маємо права не вірити шановному пану Грисю, проте, прихильники того, що машина під арештом, так само упевнено захищають свою версію.
Ситуації з поцілунками на трасах – це не дивина. Таке може статися будь з ким, хто сидить за кермом, і навіть, не приведи Господи, з тими, хто роздував політично-транспортну сенсацію.
І наостанок. Ми теж не проти на чомусь цікавому упіймати чиновників і роздмухати з цього тему. Але зіткнення біля «Літа» – це не привід ні для радості, ні для особливої печалі. Буденщина…
Роман ІВАНЧУК.