Нижанковицькі майстри вимощують Самбір удвічі дорожче
В Самборі, на радість міському голові Юрію Гамару, працюють дві фірми, які замаються мощенням тротуарної плитки. Радість мера у тому, що, за задумом, буде здорова конкуренція… І з приводу цього кілька штрихів історії.
Колись, коли нинішня команда йшла в ратушу, то критикувала попередника за те, що колектив Андрія Мандзяка, який працював на плитці, занадто дорого бере за свої послуги. Дійшло до абсурду: самого пана Андрія нарекли “зятем” мера Тараса Копиляка, а він собі тепер кепкує, мовляв, став “перехідним зятем”. Поруч з тим, представники “Волі”, і то обласні куратори, зокрема Василь Курій зі Старого Самбора, не так давно говорили відкритим текстом в телевізорі про відкати попередній владі від тротуарної плитки пана Мандзяка. Тепер у Самборі дві фірми і, якщо в мерії не можуть порівняти вартість послуг, то ми вирішили допомогти.
Сільськогосподарський кооператив з місцем реєстрації – Нижанковичі, та з видом діяльності – консервування овочів та фруктів, уклав бруківку на площі Церковній – 165,9 квадратних метрів і за це отримав від міського бюджету 128 тисяч 107 гривень. У той же час фірма Андрія Мандзяка в парку культури на вулиці Степана Бандери поклала 353 квадрати бруківки і отримала 132 636 гривень. Порівнюйте і квадратні метри, і суми… Чому на об’ємі більше, ніж у два рази, Мандзяк взяв лише на 4 тисячі гривень більше?
Здається, у ратуші геть розучилися рахувати людські гроші, якщо так просто віддають їх спроваджуваній фірмі. Ми не лобіюємо нічиїх інтересів, але образливо, що на голому місці нас так відверто надувають. Нагадаємо, угоди на виконання робіт, як і акти виконаних робіт, підписує начальник управління капітального будівництва. А міський голова Юрій Гамар заявляв на прес-конференції, що у справі про бруківку його цікавить якість виконаних робіт і ціна… Опріч іншого, фірма пана Мандзяка, яка зареєстрована в місті, платить тут податки, а колектив постійно і багато допомагає у ролі волонтерів та меценатів воїнам АТО. Ми не маємо права нікого звинувачувати у тому, що різниця в ціні може опинитися у чиїйсь кишені як відкат – гріхом було б наговорювати на чесну владу, але цікаво, що тепер скаже Василь Курій з “Волі”, коли порівняє ці цифри?
На рівні пліток була ще одна інформація – начебто міський голова, дізнавшись про різницю у цінах, дав вказівку прогнати Нижанковичі зі Самбора, але чомусь вказівка повисла у повітрі… З прикрістю доводиться констатувати той факт, що площа біля Народного дому, реконструкцію якої Нижанковичі розпочали ще в середині літа, досі не довершена.
І якщо вже “зав’язувати” з темою бруківки, то чудернацьким фактом. Стару плитку, яка роками лежала біля Народного дому, нижанковицькі майстри, звісно ж, зняли, але вона дивовижним чином опинилася на території неподалік кафе “Кайзер” та сільгосптехніки, хоча, як нам стало відомо, за розпорядженням мера, вона мала зберігатися у комунальному підприємстві “Об’єднане”, а ще раніше йшла мова про те, що старою народнодомівською плиткою встелять вулицю Бойківську. З приводу того, що стара плитка опинилася саме там, місцеві поліцейські склали акт, який підписали і громадські активісти Ярослав Різун, Микола Кічурка, Володимир Зембіцький, Віктор Шупер. Активісти, до слова, супроводжували машину (на польських номерах, з саморобним причепом без номерних знаків) зі старою плиткою до місця її нинішньої дислокації.
Роман ІВАНЧУК.