«Нічого не міняється»

Молодий чоловік щойно повернувся з польських заробітків і одна половина обличчя у нього, як кажуть, світилася радістю, бо повернувся в сім’ю, а друга – смутком: «Тут нічого не міняється, все, як було, так і залишається». 

А ПОТІМ розповів, що в Польщі українців уже майже стільки, скільки поляків, що там зовсім інший стиль мислення та життя, що там люди не мають тих проблем, що у нас є, там просто живуть…  Ні, каже, я люблю свою Україну, хочу тут жити, але якби тільки зміг, то забрав би сім’ю і виїхав. Роки ж то минають… І що толку, що важко заробляючи там, витрачаю шалені суми грошей тут, бо тут все дорожче…

З приводу того, що «нічого не міняється» скажемо і своє: те само говорили заробітчани п’ять-десять років тому. Виходить, або ми безнадійно відстаємо, або цивілізований Захід так швидко йде вперед, що нам його уже не наздогнати…

Роман ПОГОНИЧ.